З 1 жовтня в Україні розпочався пілотний проект у сфері регулювання цін на продукти.
Пілотний проект передбачає тимчасове скасування надмірного адміністративного регулювання цін на харчові продукти. Це потрібно для того, щоб оцінити, як втручання держави впливає на ціноутворення.
З 1 жовтня протягом трьох місяців буде вивчатися динаміка цін, і за результатами моніторингу буде прийняте рішення щодо скасування, обмеження чи поновлення такого регулювання.
На цей період українські фермери, виробники продуктів харчування, а також торгові мережі звільняються від обов’язкової декларації (а де-факто дозволу) зміни цін і примусового встановлення націнки. Це дозволить виробникам і рітейлерам зекономити сотні мільйонів гривень на адмініструванні. Саме таку ціну вони платять сьогодні за те, щоб виконувати застарілі пострадянські вимоги.
Саме так прокоментувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі відміну державного регулювання цін на продукти.
На думку МЕРТу, держрегулювання цін давно перетворилося в «годівницю» для чиновників і не сприяє заниженню цін.
Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підкреслив:
«Низькі ціни на так звані соціальні продукти тримались не завдяки, а всупереч адміністративному тиску. Регулювання цін державою немає жодного сенсу в умовах ринкової економіки. По суті це прихований «податок на популізм», який не стримує ціни, а навпаки, провокує їхнє зростання. Адміністрування «податку на популізм» вигідно лише чиновникам-хабарникам, які збагачуються за рахунок дозволів. А також політикам-популістам, які самі ніколи не купують бюджетні товари – їх цікавить лише власне збагачення і отримання влади за будь-яку ціну».
Зі свого боку Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов зазначив:
«Скасування фіктивного цінового регулювання надасть справжній поштовх до розвитку фермерства, виробництва харчових продуктів, і як наслідок - збільшення робочих місць і сплачених податків. Додаткові витрати на адміністрування такого «регулювання» бізнес закладає в собівартість. Ці витрати перекладаються на плечі споживачів. В результаті прості українці годують хабарників і популістів».
Він нагадав, що в ринкових умовах на ціни впливає безліч факторів, але все одно їх розмір встановлює не держава, а ринок, споживачі. Тому у випадку скасування фіктивного регулювання ціни на продукти не будуть рости швидше, а скоріше за все навіть менше, ніж вартість споживчого кошика в цілому.
Навіть в умовах зростання цін на паливо, тарифів на комунальні послуги, бізнес готовий забезпечити українців так званими соціальними товарами за доступними цінами, за умови скасування «податку на популізм».
«Примусове регулювання цін - це наче металева куля на нозі у бізнесу. Наявність таких обтяжливих і неефективних обмежень значно стримує розвиток бізнесу, інвестиції в аграрну сферу, харчову промисловість, рітейл. І як наслідок – зменшує надходження податків у бюджет», - підкреслив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.
За даними досліджень в середньому ціни на регульовані товари зростають на 20% швидше ніж на інші продукти.
В свою чергу Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив що скасування державного регулювання цін на продукти харчування є антикорупційним кроком, який дозволить подолати один з інструментів тиску на бізнес.
«Ми прибираємо ще одну перепону, яка завжди була інструментом тиску на бізнес в роздрібній мережі торгівлі. Якщо і буде якесь зростання, то це від того, що, можливо, будуть сезонні коливання, але зараз, як показує аналітика, великих коливань немає ... Аналітика показує, що там, де ціни регулюються, вони вище, ніж в тих областях, де ціни не регулюються…
3 місяці ми хочемо подивитися, проаналізувати, я переконаний, що ситуація буде абсолютно нормальною».
Владимир Гройсман
Регулювання цін на продукти харчування, на думку Прем’єр-міністра, було ще однією годівницею для корупціонерів-чиновників.
«Приходили, знаходили одну гривню, більше чи менше, і починали їх карати величезними штрафами, величезними санкціями. Це антикорупційний крок, який я думаю, буде правильно сприйнятий українським бізнесом. Якщо бізнес зрозуміє, що ми добросовісно підійшли до того, щоби не давати тиснути на бізнес, я думаю, що реакція бізнесу має бути адекватна. Але якщо хтось захоче зловживати, ми тоді будемо реагувати жорстко».
Нагадаємо, що в перелік соціальних товарів, до яких, згідно з постановою КМУ №1548 від 1996 року, не дозволялося застосовувати націнку вище 10-15%, входять наступні продукти:
- молоко жирністю 2,5%,
- сметана жирністю 15%,
- сир жирністю 9%,
- масло вершкове 72%,
- олія соняшникова,
- яловичина і свинина 1-ї категорії (з кістками),
- ковбаса варена 1-го сорту,
- птиця (тушки),
- хліб пшеничний з борошна 1-го сорту,
- хліб житній та житньо-пшеничний,
- борошно пшеничне вищого сорту,
- макарони з борошна 1-го сорту,
- гречка,
- рис,
- яйця 1-го сорту,
- цукор,
- картопля,
- капуста свіжа,
- цибуля,
- буряк,
- морква.
За оцінками експертів, подорожчання навряд чи торкнеться молочних продуктів, бо на ринку існує дуже багато молочних продуктів, які не входять до списку соціально значимих.
Марія Колесник
«Зараз у продажу годі й шукати молока жирністю 2,5%, є тільки 2,6%, ряд виробників випускає сметану жирністю 18%, масло 73%. Це не заборонено. Таким чином, ці продукти вже не підпадають під регулювання, і торгівля ставить ціну, виходячи з конкуренції. Тому для молочки мало що зміниться», - зазначила керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник.
Однак, за її словами, за повного скасування держконтролю можуть вирости ціни на яйця, борошно, недорогі макарони, м'ясо з кістками, варені ковбаси та хліб простої рецептури.
Найменше ж, на думку експертів, відпускання цін торкнеться вартості овочів, бо вони дуже швидко псуються.
«Тут ціну ставлять таку, щоб продати. Набагато більше на вартість овочів впливає сезонне коливання», - пояснив експерт плодоовочевого ринку Федір Рибаков.
Олег Устенко
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, в свою чергу заявив, що скасування державного регулювання цін на продукти – це одна із умов МВФ:
«Україна взяла на себе зобов'язання в рамках програми співпраці з Міжнародним валютним фондом перейти до системи вільного ціноутворення по всім продуктам. Меморандум з МВФ про співпрацю підписали чотири людини від української сторони. Ця пропозиція підписана і Президентом України Петром Порошенко, і Прем'єр-Міністром Володимиром Гройсманом, і міністром фінансів Олександром Данилюком, і главою Національного банку України Валерією Гонтаревою».
Є багато факторів, що впливають на інфляцію набагато більше, ніж ціни на соціальні продукти.
«На мій погляд, міф, пов'язаний з тим, що ось це регулювання цін на продукти харчування дійсно є таким наріжним для того, щоб підтримувати рівень інфляції. У реальності, на рівень інфляції впливає цілий ряд факторів набагато важливіших в порівнянні з цією групою продуктів» - розповів Устенко.
Однак є серйозна проблема пов'язана з тим, що потрібно вирішувати питання захисту групи людей, які живуть на мінімальні доходи.
«В даному випадку треба серйозно замислитися про те, щоб наприклад ввести так звані, по аналогії зі Сполученими штатами, фудстемпи (талони на продукти харчування), які дали б можливість підтримувати рівень життя тих людей. Або монетизувати повністю аналогію фудстемпів. Тобто, треба думати, як збільшити їх доходи», - підкреслив Устенко.
Він додав, що якщо і відбудеться стрибок цін по соціальній групі товарів, він може бути в межах 10%.
«Я б не робив тут великої трагедії. Я вважаю абсолютним анахронізмом мати цілий департамент при Міністерстві економіки, який би займався а-ля регулюванням цін, величезний штат співробітників, який як у радянські часи працює наче держплан, але у реальності толку від цієї роботи мінімум.
Більш того, я розмовляв із аграріями та переробниками зерна і моє розуміння ситуації склалося таке – у реальності, якщо і відбудеться стрибок цін по соціальній групі товарів, то він може бути в межах 10%. Значить треба відповідно додати дохід людям, які живуть на мінімальну зарплату».
Андрій Новак
Економіст Андрій Новак навпаки вважає, що значного стрибка цін не буде, бо конкуренція на ринку врешті стабілізує ціни, а деякі виробники просто підуть іншим шляхом та зменшать вагу товарів.
«Так звані соціальні продукти в основному входять у три групи: це хлібо-булочні вироби, це молочні вироби і круп’яна група. На кожному з цих напрямків буде трошки інакша ситуація. Чим вища конкуренція, тим менше виростуть ціни. Наприклад, хлібо-булочні вироби: крім хлібозаводів у нас зросла кількість приватних хлібопекарень, кожен супермаркет випускає власну продукцію, тому ціни виростуть незначно», - зазначив він.
У той же час деякі виробники мають намір просто зменшити вагу товару, щоб зберегти ціну.
«Інша ситуація у молочній групі товарів, я думаю що виробники зроблять такий маркетинговий хід – вони зменшать обсяг упаковки на 50-100 грамів, для того щоб не було стрибка цін. Споживач просто не зрозуміє що трошки менша упаковка, а ціна та сама. Щось схоже буде і в круп'яній групі товарів», - додав він.
Новак впевнений, що з часом конкуренція на ринку стабілізує ціни, а поки всі виробники спробують скористатися можливістю заробити.
«Зразу буде стрибок цін, тому що держава відпускає ціни, а далі все буде залежати тільки від ступеня конкуренції. Взаємна конкуренція не дозволить не виробникам не торговцям значно підіймати ціни там де є дійсно вибір між виробниками», - підсумував він.
Андрій Дорошенко
«Відміна державного регулювання для бізнесу – благо, а для покупців це великий мінус. Тому що скасування даного держрегулювання сталося не тоді, коли планувалося. Ми узгоджували з Кабінетом міністрів і з Мінекономіки зовсім інше скорочення списку. І раптом уряд вирішує повністю всі скасувати. Він розцінював даний механізм виключно як регуляторний акт, і його завданням було прибрати ще одну перешкоду для бізнесу: чим менше втручання в бізнес, тим, теоретично, краще. Тому природно бізнес це вітає, і ми підтримували це рішення в частині скасування 15% -ї націнки для виробників…
В цілому, експеримент зі скасуванням держрегулювання мінімальних цін повинен був стартувати з середини серпня. Але його затримали на стадії узгодження на півтора місяця. Напевно, це один з найбільш невдалих експериментів, але оскільки вже ніхто лице втрачати не хотів, то його запустили. Тепер подивимося, що з цього вийде.
Ми виступали і виступаємо за скасування держрегулювання цін, але з урахуванням вищесказаного, пропонували відкласти його на 2 роки, поки роздрібний товарообіг і, відповідно, купівельна спроможність хоч трошки, але виросте. Тому що зараз вона найнижча за останні 20 років» - розповів генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Як бачимо, усі експерти підтримують думку уряду, про те, що державне регулювання цін на продукти – це застарілий та неефективний інструмент і конкурентне ринкове середовище здатне самостійно, без втручання держави, встановити прийнятні як для виробників, так і для покупців ціни на продукти соціальної групи. Ринок саморегулюється, просто на це потрібен деякий час.
Однак ця система працює лише коли ринок конкурентний. Прикладом же неконкурентного ринку продуктів харчування є нинішня Луганська область.
За відсутності власних молокопереробних заводів достатньої потужності, на прилавках Луганщини в молоко, сир та масло основному привезені з інших областей.
«Молоко ми своє вивозимо в Харків. З Куп’янська ми отримуємо продукт переробки цього молока: кефіри, ряжанки і так далі» - каже голова Сватівської РДА Дмитро Мухтаров.
Дмитрий Мухтаров
Така ж ситуація з ковбасами, які завозяться з Харківської та Запорізької області. Соціальний хліб на Луганщину везуть з Лиману.
Навіть яйцями місцеві виробники не здатні забезпечити Луганщину. За даними Держстату найменше було вироблено яєць у Луганській обл. — 81,4 млн. шт. або на 22,8% менше проти минулого року. Як результат - у всі торгівельні точки завозять лише пара виробників з інших областей.
Тому ми спиталися ставлення до урядового експерименту у представників таких соціально незахищених груп як бюджетними та пенсіонери саме на Луганщині.
Так Ніна, працівник соціальної сфери з Рубіжного на питання «Чи потрібно повернути державне регулювання цін на соціальні товари?», відповіла наступним чином:
«Я думаю що регулювання потрібне, оскільки має ж бути якась межа для продавців, мають бути якісь обмеження, щоб ціни не росли так стрімко. Лише за пару тижнів ціни на хліб, м’ясо й курку зросли на 2-5 гривень, а на яйця – майже на 10 гривень. Нащо потрібен уряд, якщо він це не контролює…»
Пенсіонерка з Кремінної Наталя Іллівна на те ж питання відповіла:
«Ми з чоловіком пенсіонери, тому ми вимушені рахувати кожну копійку. А різке зростання цін у жовтні на найбільш необхідні продукти стало для нас неприємною несподіванкою. Ми давно вже не купуємо м’яса, зазвичай ще курка та яйця. А через у ріст вартості яєць майже удвічі тепер і їх будемо купувати рідше. Звісно уряд має контролювати продавців та не давати їм самовільно встановлювати ціни, як заманеться».
За умов, коли більшість товарів харчування привозні, а в усіх магазинах (за виключенням супермаркетів, які мають власних постачальників) товари соціальної групи від декількох постачальників про реальне конкурентне середовище не йдеться. Тому в таких випадках можливо й доречним було б залишити державне регулювання цін, або розробити якийсь альтернативний механізм стримування де-факто монополій.
Степан Кошенко для "Трибун"
Матеріал публікується в рамках проекту «Розвиток новинної та аналітичної журналістики у ЗМІ Донецької та Луганської областей», що реалізується