23 сентября 2017

Чому справа Назарова є принциповою для влади

Співголова ГІ" Права Справа"

27 березня Павлоградський суд визнав винним генерал-майора Віктора Назарова у недбалому ставленні до служби, яке призвело до загибелі 49 військовослужбовців України унаслідок катастрофи військово-транспортного літака у липні 2014 року під Луганськом.

Генерал-майора В. Назарова засудили до семи років позбавлення волі за частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України- недбале ставлення військової службової особи до служби,що спричинило важкі наслідки.
 В ухвалі суду йдеться про те, що генерал Назаров, згідно зі своїми службовими обов'язками мав усі засоби, щоб завадити загибелі військових, але, недбало виконуючи свої обов'язки, не прийнявши до уваги інформацію розвідки, не скористався ними.

Практично відразу після оголошення вироку Назарову свою позицію по цій справі оприлюднив начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко, який заявив, що вважає вирок генералу Назарову «небезпечним прецедентом». Міністр оборони С. Полторак взагалі вважає, що рішення Павлоградського суду « є нібито підливаючим воду на млин Кремля».

Свою позицію висловив і Верховний Головнокомандуючий ЗСУ П. Порошенко. Президент України вважає, що  наразі необхідно ініціювати відродження військових судів. «Я планую запропонувати відновлення спеціальних військових судів відповідно до існуючих міжнародних практик. Оцінювати дії командирів у бойовій обстановці повинні військові спеціалісти, військові експерти і військові судді, а не цивільні.»,- повідомив П. Порошенко. 

Я не випадково зупинився на реакції вищого військового керівництва щодо судового вироку по справі генерала Назарова. Влада розуміє, що ця справа створює прецедент персональної відповідальності та відкриває шлях до аналогічних судових справ щодо інших посадових осіб. Питання про те, хто відповість за чисельні втрати військових на початку війни – у Луганському аеропорту, Іловайському котлі та по інших епізодах війни – й далі відкрите.

Один з епізодів війни датується 19 серпня 2014 року. За інформацією аналітичного відділу ГІ «Права Справа», у заблокований ЗСУ Луганськ зайшла колона російської бронетехніки у кількості понад 40 одиниць. Військове керівництво було проінформоване про чіткий маршрут просування ворога, однак жодних протидій не здійснювалось.

Інформацію ГІ «Права Справа» про проходження колони російської бронетехніки підтвердив координатор «Інформаційного спротиву» Дмитро Тимчук. «Підтверджується той факт, що у вівторок в Луганськ на допомогу місцевим бойовикам прорвалася колона військової техніки. Частина її прибула з Росії раніше, частина - увійшла на Донбас з території РФ у вівторок», - написав він.

За даними Тимчука, «всього на околиці Луганська прорвалося кілька десятків одиниць техніки, з яких до 40 - важка бронетехніка». Частина цієї колони вже увійшла в місто.

«Яким чином колона техніки змогла прорватися через лінію оточення, враховуючи, що Луганськ заблокований кільцем блокпостів і опорних пунктів сил АТО, - ми на цей момент сказати не можемо», - резюмував координатор.

Наявність колони російської техніки і бійців підтвердив в ефірі «Громадського телебачення» і командувач АТО в Луганські області Ігор Воронченко. «3 дні тому колона НД Росії зайшла на територію України. Це 1200 осіб, ймовірно, військовослужбовці РФ, 150 одиниць бронетехніки - в тому числі танки і «Гради», - сказав він.

Вже 24 серпня почався контрнаступ російських сил і місцевих бойовиків, що призвело до важких втрат української армії. Тобто, тут постає питання, чому Муженко пропустив колону? У той час військове керівництво заявляло про те, що Луганськ перебуває у щільному оточенні ЗСУ.

Наразі є висновки військової слідчої комісії щодо Іловайської трагедії, а саме:щодо виникнення цього котла, у тому числі, й недолугими діями військового керівництва. Але ніхто не покараний, а висновки комісії досі не стали матеріалами кримінального провадження.

Отже, очевидно, що тут є цілеспрямоване блокування протягом трьох років розслідувань у цих напрямках. Активність влади у питанні захисту Назарова від інформаційного супроводу у вигляді заяв перших осіб держави, переросте у повноцінній тиск під час розгляду справи у апеляційному суді.
Своєю поведінкою влада демонструє, що готова докласти максимум зусиль, аби врятувати Назарова від кримінальної відповідальності. Ми станемо свідками запеклої боротьби і намагання врятувати Назарова від покарання. Військове керівництво загнане в глухий кут, тому вони підуть на все, аби не створювати такий прецедент. Навіть на фізичний тиск на журналістів та на самих учасників процессу.

У разі отримання реального тюремного терміну генералом Назаровим, постане питання: хто наступний?

Найкоротший ланцюжок від Назарова тягнеться до нинішнього керівника Генштабу Віктора Муженка, який за інформацією з відкритих джерел є безпосереднім протеже Петра Порошенка. Навіть натяки на кримінальну справу проти Муженка відчутно вдарять по репутації президента, а це не найкраще, що може статись з Порошенком напередодні президентських виборів.

Ймовірна втрата фігури Муженка для правлячої верхівки, означатиме не тільки афішування військових поразок, а й втрату над фінансовими потоками. Адже Збройні сили є одним з найбільших розпорядників бюджету у воюючій країні.

Утім, я впевнений, що владі не вдасться врятувати Назарова від тюремного ув’язнення. У винесенні вироку генералу Назарову я бачу великий позитив. Це стало можливим через тиск з боку громадськості і участь незаангажованих ЗМІ. Суспільство спромоглося пробити діру у тій несправедливості, що панувала стосовно безкарності ватажків ЗСУ у перший рік війни. Якщо генерал Назаров все ж таки потрапить за ґрати, то ця справа стане поштовхом до розслідування інших епізодів халатності та бездіяльності вищого командування Збройними силами.

Що стосується ініціативи створення військового суду, якому мають довірити подібні справи, то тут лежить бажання можновладців впливати на нього, аби справа Назарова більше не торкнулася вищих керівників Збройних сил.
У своєму висновку за 2009 рік Венеціанська комісія критикувала розгалужену систему військових прокуратур, що відображала типовий радянський підхід, згідно з яким прокуратура перш за все діяла як орган контролю за діяльністю органів державного управління. 

У судових системах більшості європейських країн, які передали згадані функції звичайним системам органів прокуратури, виконання вимог щодо наявності відповідних знань і досвіду досягається шляхом внутрішньої індивідуальної спеціалізації прокурорів. Деякі країни обрали шлях більшої спеціалізації. Так, наприклад, у Нідерландах кримінальне обвинувачення за військовими злочинами здійснюється у відповідних військових палатах в одному з територіальних цивільних судів прокуратурою цього ж району, яка спеціалізується на відповідній категорії справ.

І на останок. За будь-якого рішення апеляції, ГІ «Права Справа» й надалі вимагатиме з’ясування усіх темних і болючих подій російсько-української війни.


Д. Снєгирьов

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Сделай свой вклад в развитие социальной журналистики! Сбавьте социальное напряжение в обществе. Мы предлагаем вам сообщить информацию о событиях в Донбассе, которая рассказывает всю правду о жизни и войне на Луганщине. Все нужно рассказывать через истории жизни обычных людей. Моб. 063 409 98 64, tribun7989@gmail.com
Добавить


Другие статьи рубрики

Популярные

Войти

при помощи учетной записи на сайте Трибун

У вас нет логина? Зарегистрируйтесь

Никнейм или e-mail:
Пароль:

Или используя аккаунт от соцсетей:

Регистрация нового аккаунта

У вас есть логин?

Никнейм:
Пароль:
Подтвердите пароль:
E-mail:
Операция выполнена успешно!