Реєстрація

Про вибори та владу

DenisPyatigorets

Волонтер

Сьогодні почув доволі поширену фразу: «Навіщо влада заборонила ВК та ОК? Вони що, не розуміють, що за них не проголосує молодь на виборах? Це ж не популярне рішення…»
Знайома теза, чи не так? І в цьому й полягає основна проблема української державності. 
Всі дуже люблять наводити цифри ВВП УССР на день розпаду СРСР. Типу ми з процвітаючої республіки перетворилися на злидаря. При цьому люди чомусь забувають додати, що в ті часи «неймовірне ВВП» дивним чином на впливало на прибутки громадян та на наповнюваність полиць в магазинах. Я дуже добре пам’ятаю кількагодинні черги за молоком, ковбасою, горілкою, туалетним папером, миючими засобами тощо, які вишукувались біля сусіднього магазина кожного ранку. Але то таке.
Чому ж ми, маючи такий величезний потенціал, так і не зробили потужного стрибка вперед, як це зробили країни Балтії чи сусідня Польща? Хабарники, радянський менталітет, відсутність необхідних знань у влади – це все зрозуміло. Але якщо подивитися на попередні роки більш детально, то ми побачимо невтішну тенденцію. А саме – кожна влада намагалася вгодити певним категоріям населення, щоб отримати перемогу на виборах!!! Тобто влада не думала про майбутнє країни, а думала про майбутні вибори.
Які це категорії? А ті, хто ходить на вибори. Тобто пенсіонери та бюджетники. На всі інші категорії завжди клали з прибором. Головна забавка влади – надати якомога більше пільг для тої категорії населення, яка голосує. І люди за ці пільги боролися. Пам’ятаєте як у Наутілуса: 
«Нищие молятся, молятся на
То что их нищета гарантирована»
І байдуже, як це комутується з реальним станом економіки та бюджетом. Бо пільга – це не гроші. Її можна давати не повністю. Тобто що таке пільга? Пільга – це те, що людина отримає безкоштовно або зі знижкою, а витрати постачальнику товарів чи послуг має покрити бюджет України.
Але в реальності бюджет покривав ці пільги не в повному обсязі. В результаті маємо збитковими майже всі електротранси в країні, занедбану матеріально технічну базу в медицині та вищій школі, банкрут «Нафтогаз», напіврозвалені комунальні підприємства і т.д..
Ті, хто не був при владі, але дуже сильно хотів до цієї влади потрапити, завжди фонтанували ще більші пільги для інших категорій населення. Так ми отримали закон про «Дітей війни», який колись проштовхнули через ВР соціалісти на чолі з Морозом, і на якому хотіли робити собі піар. В реальності депутати повелись, а грошей в бюджеті нема. На виході – нерви, прокльони та істерики в громадян. І не тому, що вони не отримали гроші, а тому, що хтось встиг отримати, а хтось – ні.
І так кожного року. При кожній владі. Юліна тисяча. Вітіна тисяча…
Що ми маємо сьогодні? Непопулярні реформи. Підняття тарифів вивело з боргів «Нафтогаз» та зробило його прибутковим. Ті мільярди, які раніше пакувалися в НАК, сьогодні йдуть на підвищення обороноздатності країни. Думаєте пересічні громадяни похвалять за це владу? Точно ні. Навіть, якщо показувати їм як зміцнюється армія. Це не літає. Рішення непопулярне, як не крути. Реформа медицина, яку попри величезний тиск проштовхує Супрун, підготовка до монетизації пільг, ринку землі, реформа комунальної сфери – це не просто вимоги МВФ. Це сувора необхідність, яка допоможе врятувати країну від колапсу. Чи розуміють це люди? В більшості ні. І не через те, що в них бракує розуму, а через те, що влада через депутатів та владу на місцях не може нормально пояснити логіку цих реформ, привести реальні приклади прибалтів та поляків з цифрами, інфографікою, проміжними маркерами успішності, постійним моніторингом стану виконання – і щоб все це в кожну хату! Кожній родині! Щоб розуміли той шлях, який має пройти Україна задля досягнення європейських стандартів.
«Зробіть нам спочатку європейській зарплати, а потім робіть європейські ціни» - чую я чи не кожного дня. Ні, дорогі мої, так не буває. Всі реформи в країнах Варшавського договору починалися саме з «європейських тарифів та цін», а вже потім все це переростало в «європейські зарплати».
Вони пройшли цей шлях. Маємо пройти й ми. Європа в нас вірить. Саме тому ми маємо Асоціацію та Безвіз. Чи віримо в себе ми?

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші