19 октября 2017

Чи бути Курдистану?

Журналіст, блогер, громадський діяч.

Завтра в Іракському курдистані пройде референдум про незалежність. Головні поліцейські світу висловлюются з приводу рішення курдів провести референдум — ООН вважає, що дестабілізація може зашкодити боротьбі з ІД; США пропонують стати посередниками в подальших перемовинах із центральним урядом Іраку; Туреччина організувала масштабні військові навчання на кордоні з Іраком; Ізраїль навпаки, підтримав проведення референдуму; Росія таємничо мовчить і вкидає в проект гроші. Кожен дивиться на реакцію глобальних конкурентів, ведуться перемовини на найвищому рівні (зокрема, в Нью-Йорку зустрілися президенти Ердоган і Трамп). На диванах і за кухонними столами теж почасти чути про курдський референдум. Разом із тим, є кілька критичних зауважень щодо піднесення світової уваги до цього волевиявлення.

1) Проведення референдуму не означає автоматично виникнення нового незалежного утворення. Це черговий аргумент для курдських дипломатів у дискусіях всередині та ззовні Іраку. Не меншим, а то й більшим аргументом є те, що курдська пешмерга відмовилася брати участь у визволенні Хавіджи. Відтак, усі ризики та втрати понесе центральний уряд та його війська, а курдські сили будуть свіжі та готові зустріти останніх, якщо уряд надумає силою зупинити проведення референдуму.

2) Незабаром планується ще один референдум про незалежність, у Каталонії. Попри те, що це волевиявлення може порушити ті ж самі засади міжнародного права, що і в Курдистані, ніхто зі світових поліцейських не закликає мешканців Барселони від референдуму, а французи не стягують війська до іспанського кордону.

3) На підході також ще одна дуже важлива подія: в Сирії та Іраку може зникнути найбільший ворог усього цивілізованого світу — “Ісламська Держава”. Паралельно з операцією в Хавіджі іракські війська також почали звільняти міста вздовж Євфрату, а сирійська урядова армія штурмує Дейр аз-Зор. Це останні густозаселені території під контролем ІД, решта представляє собою пустелю та буде звільнена, імовірно, без надто тяжких боїв. Відповідно, перед світовими та регіональними гравцями постає питання: що робити, коли найстрашніша загроза світу зникне?

Вже не один десяток років Близький Схід дає світові не лише нафту, але й глобальний інформаційний привід. Найновіша зброя, передові інформаційні технології, імідж геополітичних і просто регіональних лідерів випробовуються в цьому місці. Завдяки Близькому Сходу населення кількох великих і розвинених країн не переймається фінансовою кризою, санкціями, цензурою та навіть кількарічним надзвичайним станом. Якщо на Близькому Сході все стало б спокійно, довелося б шукати ворогів серед тих, чия ядерна зброя — це щось більше за гармату, яка стріляє ярдами. І щоб уникнути такої патової ситуації, слід мати джерело нестабільності на Близькому Сході. Бажано — в Іраку (це дешевше, всі світові ЗМІ і так уже мають абонемент на поїздки туди). Всі проти референдуму (ну, майже всі), але він буде всім вигідний.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Сделай свой вклад в развитие социальной журналистики! Сбавьте социальное напряжение в обществе. Мы предлагаем вам сообщить информацию о событиях в Донбассе, которая рассказывает всю правду о жизни и войне на Луганщине. Все нужно рассказывать через истории жизни обычных людей. Моб. 063 409 98 64, tribun7989@gmail.com
Добавить


Другие статьи рубрики

Популярные

Войти

при помощи учетной записи на сайте Трибун

У вас нет логина? Зарегистрируйтесь

Никнейм или e-mail:
Пароль:

Или используя аккаунт от соцсетей:

Регистрация нового аккаунта

У вас есть логин?

Никнейм:
Пароль:
Подтвердите пароль:
E-mail:
Операция выполнена успешно!