Реєстрація

Операція "Вісла"

Дмитро Снєгирьов

Співголова ГІ" Права Справа"

28 квітня 1947-го о четвертій годині ранку шість польських дивізій і відділи Корпусу безпеченьства публічного оточили території, на яких компактно проживало українське населення. У цей же час відділи НКВД та чехословацької армії заблокували східні й південні кордони Польщі від Бреста до Нового Санча. Цей день і став фактичним початом примусового переселення українців, що ввійшов в історію під назвою операція «Вісла».

У межах операції було переселено близько 140 тисяч осіб. На Луганщині в період з 1945 по 1947 роки опинилися 722 лемків.

З документів українського підпілля відомо, що у квітні 1947 року під час проведення акції польські військові підрозділи спалили принаймні тринадцять українських сіл повністю й одне частково.

Відбувалася так звана «селекція» мешканців Закерзоння на предмет співпраці з українським підпіллям. Запідозрених у такій співпраці, висилали до «транзитного табору» в Явожно. Там співробітники органів держбезпеки проводили їхні допити і «під час допитів катували в’язнів. Тортури полягали в побитті, ураженні електричним струмом, обливанні холодною водою, вливанні її до рота й носа, встромлянні шпильок у тіло, саджданні на ніжку перевернутого стільця».

Рішення про переміщення українців у межах операції «Вісла» було пов’язане з конфліктом між польським урядом і структурами українського підпілля, та саме з метою вирішення «національних» протиріч й утворення моноетнічної польської держави. Отже, операція «Вісла» може бути кваліфікована як воєнний злочин.

Ярослав Дашкевич кваліфікував події операції «Вісла» як етнічну чистку.

 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші