Російська влада демонструє, що не готова відступати від початкових політичних цілей війни, навіть на тлі розмов про мирне врегулювання. Одним із ключових інструментів тиску Кремль знову робить тему глобальної безпеки та відносин із Заходом.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
Москва намагається використати завершення терміну дії Договору про скорочення стратегічних озброєнь (СНО-3), який спливає 5 лютого, для посилення своїх позицій на переговорах, що мають відбутися 4-5 лютого в Абу-Дабі. Паралельно РФ продовжує просувати наративи, спрямовані на підрив єдності та ролі НАТО.
Президент Володимир Путін заявив про готовність дотримуватися умов СНО-3 ще протягом року після його формального завершення, але лише за умови дзеркальних кроків з боку США. На думку експертів, така позиція є частиною тактики “батога і пряника”, покликаної поєднати ядерний шантаж із пропозиціями діалогу, щоб домогтися поступок щодо України в обмін на відновлення переговорів про контроль над озброєннями.
Окрім безпекової тематики, Москва намагається задіяти й економічні аргументи. У МЗС Росії 2 лютого заявили, що контакти зі США щодо України є важливими, але не вичерпують порядок денний двосторонніх відносин. У Кремлі також публічно натякнули, що Вашингтон і Москва як “великі держави” могли б співпрацювати у сферах, де їхні інтереси перетинаються, зокрема в енергетиці та видобутку критично важливих і рідкоземельних ресурсів.
Читайте також: Трамп прогнозує “хороші новини” в мирних переговорах щодо України.
