Як бути, якщо роботодавець вимагає вийти на роботу у вихідний день? Чи законно це? Чи можна відмовитися від такої пропозиції без втрати роботи? Про це читайте в матеріалі "Юридичного порадника для ВПО".
Вихідні, святкові та неробочі дні: у чому різниця?
Слід зауважити, що Кодекс законів про працю України чітко розмежовує поняття «вихідні дні» від святкових та неробочих днів. Святковими, зокрема, визначено:
- 1 січня - Новий рік
- 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове
- 8 березня - Міжнародний жіночий день
- 1 травня - День праці
- 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
- 28 червня - День Конституції України
- 24 серпня - День незалежності України
- 14 жовтня - День захисників і захисниць України.
Не провадиться робота також в дні релігійних свят:
- 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове
- один день (неділя) - Пасха (Великдень)
- один день (неділя) – Трійця.
У свою чергу, вихідні – це щотижневий безперервний відпочинок конкретного працівника, який не може бути менше 42 годин. Зазвичай, вихідним днем є неділя, а при 5-денному робочому тижні - ще один день поряд з неділею. Однак на безперервно діючих підприємствах та при обслуговуванні населення графіком може бути передбачено інші вихідні дні. Так чи інакше, у вихідні, на відміну від святкових (неробочих) днів, забороняється залучати працівників до роботи. Відповідно до ст. 71 КЗпП України виключення може бути зроблено лише у надзвичайних випадках, коли є необхідність:
- відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
- відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
- виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства в цілому або їх окремих підрозділів;
- виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Однак у подібних ситуаціях для залучення працівника до роботи у вихідний день роботодавець повинен видати наказ, а, за наявності профспілки, обов’язково погодити таке розпорядження з нею. Разом з тим позбавляти вихідного дня або залучати до роботи у вихідні всіх працівників у зв’язку з виробничою необхідністю роботодавець не має права. Перенесення вихідного дня для всього підприємства можливе лише за умови попередження про це працівників за 2 місяці. Крім того, НЕ можна залучати до роботи у вихідний день:
- працівників молодше 18 років;
- вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до 3 років;
- батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі в разі її тривалого перебування в лікувальному закладі);
- опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
Однак зазначені категорії працівників, як і будь-які інші, можуть бути залучені до роботи у святкові (неробочі) дні, якщо підприємство є безперервно діючим або здійснює обслуговування населення. Якщо робота у святковий (неробочий) день передбачена графіком змінності, то роботодавець окремий наказ не видає на роботу в такий день. Також за наявності виключних обставин (такі ж, як для вихідних днів), роботодавець може залучити до роботи окремих працівників у святкові (неробочі) дні.
Як компенсується робота у вихідні та святкові / неробочі дні?
Згідно з чинним законодавством робота у вихідний компенсується або іншим днем відпочинку (відгул), або оплачується в подвійному розмірі. Робота у святкові (неробочі) дні оплачується в подвійному розмірі та додатково за заявою працівника та за згоди роботодавця може бути наданий відгул. Пам’ятайте, що в разі незгоди роботодавця надати відгул, самовільне його використання може бути розцінене як прогул без поважних причин.
Звертаємо увагу, що оплата у подвійному розмірі здійснюється за фактично відпрацьовані години. Порядок оплати залежить від системи обліку праці:
- відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день проводилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота проводилася понад місячну норму.
Слід враховувати, що у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові (неробочі) дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, встановлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі.
Читайте також: У м. Рубіжному з’явився «Румунський гай»
