Для багатьох Азовське море — це спогади про дитинство, літні канікули, теплу воду та курорти, куди щороку приїжджали відпочивати сім’ями. Та війна й російська окупація змінили його передусім для морської екосистеми. Сьогодні на її стан впливають бойові дії, забруднення та втручання в природні процеси, а оцінити повний масштаб завданої шкоди практично неможливо.
Журналістка видання ТРИБУН розбиралася, яким було море до вторгнення РФ та що відбувається з ним зараз.
Азовське море до окупації
До початку війни Азовське море мало кілька особливостей, які визначали його природний стан. Це було наймілкіше море у світі. Середня глибина становила приблизно 7,4 метра, а найбільша — до 13,5 метра.
Через значний приплив прісної води з річок Кубань і Дон море залишалося відносно малосолоним. Середній показник солоності становив близько 11%, тоді як у Чорному морі він сягав приблизно 18%. Невелика глибина також сприяла тому, що вода влітку швидко прогрівалася.
Азовське узбережжя було популярним місцем для відпочинку. Маріуполь, Бердянськ, Кирилівка, Генічеськ та Арабатська стрілка приймали туристів, зокрема дітей і сім’ї. Навколо курортів сформувалася відповідна інфраструктура.
Не менш багатим був і підводний світ моря. Азов славився запасами камбали, піленгаса, тюльки, хамси та бичка. Для збереження природних територій тут діяли заповідники, серед них — “Меотида”.
Водночас ще до війни море не можна було назвати повністю благополучним з екологічної точки зору. В окремих районах виявляли підвищений вміст важких металів і мікропластику. У літній період подекуди спостерігалося масове розмноження медуз, яке пов’язували з антропогенним впливом і зарегулюванням річок.
Після окупації ця ситуація почала змінюватися…
Азовське море стало “внутрішнім” для Росії
У червні 2023 року Рада Федерації РФ ратифікувала припинення дії договору 2003 року з Україною про спільне використання Азовського моря й Керченської протоки. Після цього Росія почала розглядати всю акваторію як внутрішнє море, а доступ іноземних суден — як такий, що потребує її дозволу.
Договір 2003 року визначав Азовське море та Керченську протоку як внутрішні води України та Росії. Судна обох країн могли вільно користуватися акваторією, тоді як для суден третіх держав потрібна була згода обох сторін. Водночас питання розмежування морських територій залишалося неврегульованим.
Новий порядок змінив використання акваторії. Російська сторона пов’язувала зміну статусу моря також із розвитком перевезень, рибного господарства, туризму та боротьбою з браконьєрством.
Крім того, йшлося про військове використання Азовського моря: Кремль планував створити Азовський військово-морський район для розміщення своїх сил.
Таким чином, після припинення дії договору 2003 року доступ до Азовського моря, судноплавство, рибальство та військова діяльність у ньому опинилися під контролем Росії.
Екосистема Азовського моря змінюється
Азовське море дуже чутливе до змін через невелику глибину та відносно малий об’єм води. Одним із ключових показників є солоність: з довоєнних 11‰ вона зросла до 16‰ у 2025 році. Це вже близько до показника Чорного моря — приблизно 18‰.
Як розповів “УНІАН” кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Максим Височин, така зміна створює проблеми для видів, які пристосувалися до низької солоності. Частина з них може зникнути, а їхнє місце — зайняти види, краще пристосовані до солонішої води, зокрема чорноморські.
До слова, ще до повномасштабної війни через підвищення солоності в Азові у великій кількості з’явилися, зокрема, медузи-корнероти та рапани.
Фахівець каже, що оцінити масштаб нинішніх змін повністю складно, оскільки окуповане узбережжя закрите для незалежних досліджень.
Азовське море стрімко осолюється
Як стверджує очільник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, додатковим фактором могло стати будівництво Кримського мосту.
“Саме протока забезпечує водообмін Азовського моря з Чорним, вода якого значно солоніша. Після спорудження мосту змінилася гідродинаміка протоки. Конструкції звузили частину живого перерізу потоку та вплинули на швидкість і розподіл течій”, — пояснив аналітик.
Осолонення посилюють й інші чинники: скорочення надходження прісної води з Дону та Кубані, зарегулювання річок, зростання водозабору та кліматичні зміни.
Щоб оцінити наслідки цих процесів, у 2027 році росіяни планують масштабний моніторинг Азовського моря. Досліджуватимуть радіонукліди, важкі метали, а вперше — також сполуки, що використовуються для виробництва пластмас, та складові частини сажі, смоли, диму. За заявами пропагандистів, загальна ситуація із забрудненням залишається “безпечною”, хоча щодо окремих металів уже фіксують перевищення.
Забруднення моря
Після 2022 року на стан Азовського моря впливають бойові дії, мілітаризація узбережжя, вибухи, рух важкої техніки, знищення прибережної рослинності, залишки боєприпасів і пального.
ЧИТАЙТЕ: РОСЗМІ: В АЗОВСЬКЕ МОРЕ ВПАВ РОСІЙСЬКИЙ БОЙОВИЙ ВЕРТОЛІТ
Проблемою стали й пожежі на узбережжі. За даними Басейнової ради річок Приазов’я, через обстріли та навмисні підпали вигоріло близько 145 гектарів рослинності на берегах Молочного лиману та понад 414 гектарів у заплаві річки Берда.
Російські науковці повідомляли про дослідження води, донних відкладень і водоростей на вміст радіонуклідів, ртуті, важких металів та інших забруднювачів. Також вони заявляли про майже повне зникнення бичка. Водночас у цих матеріалах відповідальність за стан рибних запасів частково покладали на попередній період через надмірний вилов.
Про наслідки забруднення повідомляли й українські джерела: було зафіксовано мор риби в Кальміусі та потрапляння мазуту в море після аварії танкерів у Керченській протоці в грудні 2024 року.
“Мазут цей нікуди не дівається. Це та речовина, яку потрібно зчищати. Навіть, якщо мазут потрапив на пісок, потім метр природного шару треба знімати й відправляти на спеціальне сміттєзвалище. Звичайно, окупанти цього не роблять. І на жаль, потрібно буде після деокупації Азовського моря й прилеглої території десятки або сотні років для того, щоб море відновилось”, — сказала “Новинам Приазов’я” очільниця організації Let’s Do It Ukraine, екоактивістка Юлія Мархель.
Екологи також вказують на ризики, пов’язані з промисловими відходами, пошкодженими системами очищення стоків і забрудненням ґрунтів з початком війни.
Ще один ризик — потрапляння неочищених стоків у море. У липні цього року Донецька ОВА повідомляла про випадки прямого скидання каналізаційних вод в Азовське море в Маріуполі. Причиною називали зруйновану після боїв інфраструктуру та проблеми з водовідведенням і очисними спорудами.
Загибель дельфінів та інші ознаки деградації Азову
У травні 2026 року на узбережжі поблизу Маріуполя та Урзуфа почали фіксувати мертвих дельфінів, яких викинуло на берег.
11 травня в Урзуфі на березі знайшли тушу дельфіна, вкритого мазутом. Деякі новини про загиблих тварин надходили й з інших ділянок окупованого узбережжя.
Науковець Іван Русєв в інтерв’ю “УНІАН” пов’язує скорочення чисельності китоподібних із поєднанням акустичного та хімічного забруднення. За його словами, вибухи, міни, ракети та гідролокатори порушують здатність дельфінів орієнтуватися й добувати їжу, а забруднення води додатково впливає на їхній організм.
За літо 2026-го на узбережжі в межах національного природного парку “Тузлівські лимани” знайшли понад 80 мертвих дельфінів. За кількістю знайдених тварин та з урахуванням того, що на берег потрапляє лише частина загиблих, Іван Русєв оцінив втрати за перше півріччя 2026 року приблизно у 20 тисяч дельфінів.
Загальна оцінка, наведена науковцем, значно більша: близько 100 тисяч загиблих китоподібних у Чорному та Азовському морях у 2022-2025 роках і близько 120 тисяч — разом із першим півріччям 2026-го.
Та проблеми не обмежуються дельфінами. Цьогоріч також фіксували масові скупчення медуз і повідомляли про “цвітіння” води.
За даними Східної правозахисної групи, запаси риби за 6 років скоротилися зі 160 до 55 тисяч тонн.
Тож загибель дельфінів є лише одним із проявів масштабних змін у морській екосистемі. Окупація ускладнила не лише дослідження, а й охорону природних територій. Українські екологи не мають повного доступу до значної частини Азовського узбережжя, тому регулярний контроль за станом заповідних територій, видами та осередками забруднення там фактично обмежений.
Навіть російські наукові установи говорять про серйозні зміни в екосистемі Азовського моря. У їхніх матеріалах з’являються поняття “екосистемна криза” та “екологічна реабілітація”. Водночас офіційних розслідувань причин загибелі риби чи дельфінів вони не публікують.
“Приклади наслідків минулих воєн, а також наявні факти впливу сьогоднішньої війни вказують, що екосистема Азовського моря знаходяться під реальною екологічною загрозою”, — йдеться в матеріалі Державної екологічної інспекції в Донецькій області.
Читайте також:
Артерія, що живила Донеччину, зруйнована: що сталося з головним каналом (відео)
На окупованій Донеччині заявили про плани прибрати всі терикони: у Сніжному вже почали роботи
Риба в Донецьку масово гине: пропагандисти назвали причину катастрофи
