В умовах воєнного стану законодавство, що регулює трудові відносини та сферу зайнятості загалом, зазнало чималих змін. Як наслідок, і працівники, і роботодавці зіткнулися з ситуаціями, коли за законом періоди роботи перестали зараховуватися до страхового стажу. Що це за випадки та як діяти у разі їх виникнення, розповів Юрпорадник для ВПО.
Так, для того, щоб “йшов” страховий стаж, роботодавець повинен сплачувати за працівника, а підприємець також «за себе», страхові внески та своєчасно звітувати про це.
Разом із тим, законодавством передбачені окремі випадки, коли відповідні внески роботодавці, у т.ч. ФОП, можуть не сплачувати. Це стосується, зокрема, періодів:
- перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати («за свій рахунок»);
- призупинення дії трудового договору;
- проходження військової служби мобілізованими працівниками.
Крім того, з 1 березня 2022 року та впродовж 12 місяців після скасування воєнного стану дозволено не платити страхові внески за «себе» підприємцем.
Щоправда, не кожен із цих випадків автоматично позбавляє особу страхового стажу. Так, не зважаючи на те, що роботодавці можуть не сплачувати страхові внески за мобілізованих працівників, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідна гарантія закріплена ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Крім того, до страхового стажу працівника зараховуються:
- періоди простою, враховуючи, що за цей час роботодавець зобов’язаний сплачувати страхові внески у сумі, не меншій ніж мінімальна;
- час роботи за сумісництвом та суміщенням.
При цьому, у разі призупинення дії трудового договору відшкодування заробітної плати та страхових внесків у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. Це означає, що страховий стаж за період призупинення дії трудового договору працівника мають нарахувати після притягнення росії до відповідальності. Однак як це працюватиме на практиці, сказати важко: відповідний механізм наразі відсутній. Щоб зменшити ризики втрати страхового стажу за відповідні періоди, можна використати декілька інструментів:
- влаштуватися на роботу за сумісництвом без припинення трудових відносин;
- зареєструватися підприємцем та самостійно сплачувати страхові внески за себе;
- надавати послуги (виконувати роботи) за договорами цивільно-правового характеру;
- звільнитися з роботи та стати на облік у центрі зайнятості або одразу знайти нову роботу.
При цьому якщо підприємство і працівник працюють, але роботодавець не сплачує страхові внески, працівник має право:
- звернутися до роботодавця із письмовою вимогою оплатити ЄСВ;
- поскаржитися на роботодавця до податкових органів та територіальних органів Держпраці;
- звернутися до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212−1 КК України;
- подати цивільний позов до суду про визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов’язання нарахувати та сплатити страхові внески.
Читайте також: Частина українців не отримала пенсії за липень
