З 19 серпня українські підприємці та невеликі підприємства можуть запроваджувати спрощені умови організації трудових відносин на період воєнного стану. Як це відбувається на практиці та про які підводні камені треба знати працівникам, розповідають спеціалісти «Юридичного порадника для переселенців».
Кого стосуються зміни?
Спрощений режим регулювання трудових відносин може бути запроваджений:
- між працівником та роботодавцем, який є суб'єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону (з середньою кількістю працівників за календарний рік небільше 250 осіб), а також
- між роботодавцем та працівником, місячна заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних зарплат, передбачених законом (до 1 жовтня - 52 000 грн, з 1 жовтня - 53 600 грн).
- Разом із тим згідно із законом відповідний режим:
- діє лише у період воєнного стану;
- застосовується виключно на добровільних засадах;
- не може бути використаний роботодавцями, які є юридичними особами, створеними державою або органами місцевого самоврядування (наприклад, державні та комунальні підприємства, навчальні заклади тощо).
На практиці це означає, що в одного і того ж роботодавця паралельно можуть працювати особи на умовах спрощеного регулювання трудових відносин та працівники за стандартними правилами. При цьому встановлення індивідуальних умов праці має бути визначено у трудовому договорі конкретного працівника.
Чим може зацікавити спрощений режим працівників та роботодавців?
Спрощений режим регулювання трудових відносин має свої переваги, які можуть зацікавити і працівників, і роботодавців. Це, зокрема, можливість чітко визначити у договорі:
- гнучкість надання та перенесення щорічної відпустки;
- надання “безоплатної відпустки” понад 15 календарних днів на рік з урахуванням різних обставин;
- підстави виникнення й припинення трудових відносин,
- порядок оплати та норми праці;
- підстави і порядок залучення працівника до роботи у надурочний і нічний час, у святкові, неробочі і вихідні дні;
- розмір заробітної плати, а також відповідальність роботодавця за порушення строків виплати зарплати - у процентному відношенні до розміру тарифної ставки або окладу (посадового окладу) працівника за кожний день затримки оплати;
- умови виникнення та порядок врегулювання конфлікту інтересів;
- розмір компенсаційних виплат працівнику у разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
- порядок та форму обміну інформацією тощо;
Крім того, спрощений режим дозволяє роботодавцям полегшити порядок ведення документації з кадрових питань, а працівникам - отримати грошову компенсацію у випадку звільнення з ініціативи роботодавця з підстав, не передбачених Кодексом законів про працю України, але додатково передбачених договором. Так, відповідна компенсація має бути виплачена у розмірі не менше:
- половини мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день розірвання трудового договору - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 30 днів;
- мінімальної зарплати - якщо стаж роботи у цього роботодавця від 30 днів до 1 року;
- 3 мінімальних зарплат - якщо відповідний стаж становить від 1 до 2 років;
- 5 мінімальних зарплат - якщо відповідний стаж становить понад 2 роки.
