Браян Мілаковський народився в США та все життя цікавився екологією, а саме дослідженням лісів. У 2015 році чоловік переїхав до Сєвєродонецька, де вивчав ландшафти міста та області.
В інтерв’ю ТРИБУН він поділився спогадами про життя в місті на Луганщині
“Перші враження були жахливими. Березень, дощ, сірість, старі будинки. Міст через Борову ще не ремонтували, мене забрали з поїзда із Рубіжного, звідки ми їхали полями до міста. Спочатку у Сєвєродонецьку виникало тільки одне почуття – роздратування. Люди відкрито сварилися на тему війни, я слухав всі ці думки просто йдучи вулицею. Було страшно, але дуже цікаво. Згодом мені сподобалось місто, а найбільше – ландшафт навколо нього. За освітою я лісник та відчуваю місце через його природу. Якби не було Сіверського Донця та його лісів, борів у Кремінній, річки Айдар та інших чудових місць, я, мабуть, не залишився б на Луганщині на 6 років. Ми з дружиною вже купили та почали ремонтувати квартиру, бо були готові залишитись жити у Сєвєродонецьку назавжди. За весь час життя у місті я спостерігав, як воно розвивалось та покращувалось. Це було неможливо не бачити. Якість послуг стала набагато кращою: їжа, дороги, парки, продукти, ринок. Пам'ятаю, як ходив вулицями з донькою, дивився на покинуті будинки та думав: "А який відремонтують наступним?", "Хто його купить?", "Які люди будуть в них жити?" А через декілька місяців увесь світ побачив, як росіяни все це зруйнували”, — сказав Брайан.
Він впевнений, що готовий повернутися на Луганщину після звільнення територій, але не знає чи буде це Сєвєродонецьк.
“Я дуже хочу повернутися на Луганщину після деокупації, брати участь у програмах відновлення економіки та природних екосистем. Не знаю, чи будемо ми жити в Сєвєродонецьку, бо він уже не те затишне, живе місто, як ми його пам'ятаємо, але можливо, його відновлення буде дуже швидким, як і розвиток у 2015-2022 роках. Але я точно цього хочу!”
Повне інтерв’ю читайте за посиланням.
