Українського ветерана АТО Юрія Пономарьова, якого викрали в Гончарівці Луганської області 28 травня 2022 року, засудили за звинуваченням у "тероризмі" та етапували до виправної колонії №3 в Димитровграді Ульяновської області.
Про це повідомила донька Пономарьова, Ізабелла Проскура, в коментарі виданню "ZMINA".
Юрій Пономарьов служив у добровольчих батальйонах "Луганськ-1" та "Айдар" з 2014 по 2017 рік, а також працював у військкоматі до повномасштабного вторгнення. Після смерті дружини він залишився у Сватовому, де доглядав за своєю донькою з інвалідністю.
Сім'я Пономарьових з початком повномасштабного вторгнення вирішила залишитися у Сватовому. Після окупації міста Юрія стали розшукувати, і він змушений був відправитися разом з донькою до знайомих у Гончарівку. За словами Ізабелли, 28 травня 2022 року до будинку Пономарьова прибули представники угрупування "ЛНР" на мікроавтобусі, які затримали його та вивезли в невідомому напрямку. Після цього рідним не вдавалося з'ясувати його місцеперебування.
19 лютого 2024 року Ізабелла дізналась, що батько зателефонував матері. Він розповів, що його засудили до п’яти з половиною років ув’язнення за статтею 205 КК РФ (“Тероризм”). Наразі Юрій перебуває у виправній колонії №3 в Димитровграді Ульяновської області. До цього його утримували в Луганському СІЗО.
У виправній колонії його змушують приймати російське громадянство, однак він відмовляється. Його тримають у бараці, де перебуває близько ста ув’язнених. За словами Ізабелли Проскури, доньки Пономарьова, його здоров'я значно погіршується через жахливі умови утримання та відмову російської влади провести належне медичне обслуговування.
За словами Ізабелли, росіяни не підтверджують МКЧХ, що вони утримують Юрія в неволі.
“Там жахливі умови утримування. Він почав погано говорити й ледве рухається. Його ніхто не лікує”, – додає донька.
Якщо його не повернуть додому, я не знаю, чи він залишиться живий. Він просив якнайшвидше його звідти витягнути. Там його тримає любов до нас. Він скучив за нами, а ми за ним. Він дуже хоче побачити та обійняти онука. Ми сподіваємось, що наша сім’я знову возз’єднається. І ще він дуже хоче за ці два роки поїсти борщ
Читайте також: Сєвєродончанин Артур Пруглов отримав звання Героя України
