Сьогодні 20 травня, виповнюється чотири роки з дня загибелі полковника поліції, Героя України Сергія Губанова.
20 травня 2020 року Сергій патрулював поблизу Трьохізбенки Щастнинської громади і стався вибух від якого він загинув.
На той час це був крайній рубіж оборони від рашистів, який систематично обстежували поліцейські. Не дивлячись на свій високий офіцерський чин, Сергій разом з підлеглими виконував бойові задачі нарівні, а інколи і попереду, написав начальник Луганської ОВА Артем Лисогор.
Сергій Губанов брав участь у звільненні Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного від незаконних збройних формувань.
Нині його ім'я носить перший батальйон штурмового полку “Луганськ” бригади Нацполіції “Лють”.
“В присутності чужих людей з ним спілкувалися, як з командиром, але в нашому близькому колі – родинному колі – він мені був за старшого брата і за батька і одночасно», - згадує заступник командира полку “Луганськ” Леонід Овдіюк, - “Я, коли бачу ворога – все. Треба знищити! А він ще 50 тисяч разів все обдумає і прорахує. Леонідович нас завжди оберігав, як власних дітей, захищав від необдуманих дій”.
За спогадами Володимира Сотнікова, у підрозділі не було людей, які б його боялись: “Усі боялись не його – його боялися підвести. Готові були робити все, що б командир був спокійний”.
За словами друзів, у Сергія була ціль повернутися в Луганськ. Тепер цей шлях продовжують його побратими.
