Росія не може досягти успіху на фронті в Україні та завдає масованих ударів по Києву. Тим часом у Європі зростає занепокоєння, що Кремль спробує розширити війну на європейські країни.
Про це пише The Wall Street Journal.
Журналісти зазначили, що останніми тижнями Москва робить дедалі агресивніші заяви на адресу країн Балтії. Росія погрожувала завдати ударів по “центрах ухвалення рішень” у Латвії через нібито розміщення там українських операторів дронів. Рига ці звинувачення заперечила.
Минулого тижня у Литві оголошували повітряну тривогу: радари зафіксували невідомі дрони з боку Білорусі, через що до укриттів перейшли навіть представники місцевої влади.
Міністерство оборони РФ опублікувало адреси компаній у восьми європейських країнах, які нібито виробляють БПЛА разом з Україною. Російська установа заявила про “непередбачувані наслідки” та “різку ескалацію” для цих країн, якщо вони не припинять військову допомогу Києву.
Кілька європейських посадовців із національної безпеки попередили, що РФ може спробувати перевірити єдність НАТО, націлившись на одну з балтійських країн, шведські чи данські острови в Балтійському морі або територію Альянсу в Арктиці. Зараз ризик війни між Росією та Європою є значно вищим, ніж 2 роки тому.
“Ситуація з безпекою в Європі погіршилася протягом останніх 24 місяців, і ми бачимо дедалі більшу схильність російської сторони брати на себе більші оперативні ризики у своїх гібридних операціях, переходячи також до кінетичних елементів. Ми усвідомлюємо, що нам потрібно зосередитися на посиленні нашої здатності стримувати росіян та захищатися від них”, — сказав міністр оборони Швеції Поль Йонсон.
The Wall Street Journal зазначає, що зростання ризиків значною мірою пов’язане з погрозами президента США Дональда Трампа вивести частину американських військ із Європи. Високопоставлені європейські посадовці побоюються, що Росія може побачити “вікно можливостей” у наступні 12 місяців, оскільки нафтовий шок від війни з Іраном створює політичні потрясіння в ЄС, підтримуючи ультраправі партії, які хочуть повернутися до купівлі російської нафти та газу й припинити допомогу Україні.
“Ми знаємо, що метою Росії є загроза всій європейській архітектурі безпеки, тому є всі підстави бути надзвичайно пильними, продовжувати підтримувати Україну та, звичайно, продовжувати зусилля щодо переозброєння Європи”, — наголосив міністр Франції в справах Європи Бенджамін Хаддад.
Представники розвідки та військові кількох європейських країн повідомляють, що наразі немає жодних ознак перекидання російських військ чи техніки для нападів на країни Балтії чи інші місця за межами України найближчим часом. За оцінками західної розвідки, окупанти щомісяця втрачають майже 35 тисяч солдатів — більше, ніж Кремль спроможний набрати. Продовження війни в нинішніх темпах стане неприйнятним без примусової мобілізації, якої Росія офіційно не проводила з 2022 року.
“Якщо ви просто розпочнете мобілізацію, то подасте сигнал, що насправді ви не виграєте цю війну. Тож настає момент, коли їм потрібно ескалювати, щоб виправдати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Звичайно, ніхто не бачить, що відбувається в голові Путіна, але це може бути розрахунком для руху вперед і зміни лінійності війни”, — зазначила віцепрезидентка комісії ЄС Кая Каллас.
Видання вважає, що глухий кут у війні значною мірою зумовлений прогресом у безпілотних технологіях. Україна завдяки доступу до Starlink отримує перевагу, вражаючи військові вантажівки, склади пального та боєприпасів за понад 100 км у російському тилу, порушуючи логістику.
Олександр Данилюк, очільник Центру оборонних реформ, вважає, що Кремль не може продовжувати війну за її нинішньою траєкторією — РФ натрапить на “пастку” зменшення ресурсів. “Це означає, що Путіну доведеться ескалювати. Він може зробити це вертикально, посилюючи інтенсивність насильства, зокрема за допомогою ядерного шантажу, але без будь-якого реального застосування ядерної зброї. І він може зробити це горизонтально, розширюючи географію конфлікту, прагнучи заморозити війну на кращих умовах”, — пояснив він.
Цього місяця Росія провела екстрені ядерні навчання з розміщенням боєголовок у Білорусі. Москва також пригрозила Києву хвилею “системних” потужних бомбардувань та закликала іноземні посольства й громадян залишити українську столицю. Путін продовжує наполягати, що перемога Росії близька.
“Росія, можливо, змінює свою тактику, але вона не змінила своєї стратегії та своїх цілей, і вона не зупиниться сама по собі. Її імперіалістичні та реваншистські прагнення залишаються”, — заявила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.
Директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін зазначив, що мобілізація в Росії технічно можлива, але створить серйозні внутрішні проблеми: “Проблеми всередині Росії починають накопичуватися: невдачі на полі бою, фінансова ситуація та глибокі удари України, які впливають не лише на економіку, а й на людей”.
Міністр оборони Швеції Поль Йонсон додав, що остання мобілізація спричинила значний відтік мізків та падіння популярності Путіна. “Ми дуже рішуче налаштовані зберегти кожен сантиметр території союзників у безпеці”, — запевнив він. Голова Комітету Бундестагу з зовнішньої політики Норберт Реттген резюмував, що розширення війни на країни Балтії було б величезним ризиком для Путіна, адже він додасть собі ще одного сильного противника, хоча його поведінка залишається ірраціональною та ескалаційною.
Читайте також: Кремль розраховує захопити весь Донбас до осені: чого насправді хоче Путін від переговорів.
