Павло Федик, експерт проекту «Бюджети Лисичанська та Рубіжного: прозорість, підзвітність та громадська участь» https://fb.me/LRBudgets/, кандидат економічних наук
На початку цього року, використовуючи власну методологію, рух «Сильні громади» провів моніторинг прозорості та відкритості бюджетного процесу у містах Лисичанськ та Рубіжне. Завдяки дослідженню було встановлено, що процеси, які супроводжують вирішення питань долі коштів бюджетів цих двох міст відбуваються за відсутності:
· візуалізації доходів та видатків річного бюджету – «Відкритий бюджет»;
· бюджетного регламенту;
· положення про бюджетні слухання;
· положення про бюджет участі.
Також дослідникам не вдалось, на той час, знайти у відкритому доступі Лисичанська Пояснювальну записку до бюджету міста та рішення міськради про Програму соціально-економічного розвитку.
Як результат – рівень відкритості бюджетного процесу у Лисичанську був оцінений лише на 5,0%, у Рубіжному ситуація виглядає не набагато краще – 10% із 100 відсотків можливих.
Це означає, що бюджетні процеси не задовольняють більшості критеріїв прозорості, окреслених дослідженням, а громади міст можуть користуватись лише опосередкованим доступом до інформації про те, на що витрачаються бюджетні кошти.
Дослідження «Сильних громад» також встановило, що як Лисичанську, так і в Рубіжному відсутній прямий доступ мешканців до документів, які впливають на зміст бюджетної політики - таких як плани діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, фінансові плани та звіти комунальних підприємств.
Оцінка стану прозорості та «задіяності» громадян в бюджетних процесах міст, зроблена рухом «Сильні громади» співпадає із висновками подібного дослідженням, оприлюдненого наприкінці червня цього ж таки року Українським представництвом міжнародної антикорупційної мережі мережі Transparency Internationa (ТІ Україна). Дослідження проводилось спільно з Інститутом Політичної Освіти в рамках реалізації проекту «Розбудова прозорості в містах України» при донорській підтримці Фонду Демократії ООН (UNDEF) і дозволило презентувати рейтинг прозорості 100 міст України, який можна подивитися тут: transparentcities.in.ua. Лише шість українських міст зі ста, що досліджувались, перетнули позначку в 50 балів. Отже, ситуація з прозорістю в Україні залишає бажати кращого, а в містах Донбасу – і поготів.
Та не в рейтингах і оцінках справа. Вимоги Бюджетного Кодексу України та інших державних нормативних документів є обов’язковими до виконання, і тут вибору немає – закону необхідно дотримуватись.
Питання в іншому: чи відчувають городяни, що місцева влада відкрита та готова надати доступну для людей бюджетну інформацію, здатна організувати діалог із громадами, вислухати будь-які пропозиції активних городян, залучити їх до бюджетного процесу та врахувати їх побажання при формуванні та використанні бюджетних коштів?
Адже інвестор не прийде туди, де між людьми немає не те, що порозуміння, а цивілізованих, регламентованих форм співучасті в управлінні коштами та майном міста. А це означає, що проблема зайнятості та гідних умов праці вирішена не буде.
Чи чує місцева влада голос громадян, розуміє їх потреби та враховує їх інтереси?
Децентралізація тобто процес передачі повноважень та ресурсів «на місця», в тому числі – в міста Донбасу, є неминучим. А що є найважливішимпри децентралізації, коли все більше влади, а головне, коштів, отримають місцеві громади? Довіра та переконання в тому, що місцева влада чує голос громадян, розуміє їх потреби та враховує їх інтереси.
Коштів бюджету завжди не вистачає, а тому вкрай важливим є забезпечення відкритого та прозорого процесу взаємодії між депутатами, виконавчим комітетом та громадянами, які хочуть вирішити завдяки бюджетних коштам проблеми міста. Без відкритості та прозорості процесів прийняття рішень міською владою у визначенні того на що, скільки і чому має бути спрямовано коштів,годі сподіватись на високий рівень довіри до органів місцевого самоврядування.
Принципи«прозорість, доступність та участь» характеризують, і терміни та форми оприлюднення інформації про бюджет та документів, які впливають на зміст бюджету, і те чи може бути громадськість присутньою на засіданнях комісій ради без дозволу депутатів, і те чи проводяться консультації із громадянами на різних стадіях бюджетного процесу, і те наскільки інформація на веб-сайті є повною та доступною для розуміння громадянами та відповідно, чи використовують цю інформацію громадяни, чи є бюджет участі(можливість громадян безпосередньо впливати на долю певної частки бюджетних коштів), чи оприлюднюються проекти рішень, чи є можливість надіслати електронний запит чи звернення. Все це дає громадянам переконаність, що міська влада робить все можливе для того або найбільш ефективно та економно вирішувати місцеві проблеми коштом міського бюджету.
Виглядає, що в наших містах - Лисичанську та Рубіжному це можливо, адже тут – значні резерви для зростання прозорості. Вже найближчого часу буде отримана відповідь на те, наскільки місцева влада є клієнтоорієнтованою й підзвітною, чи мають громадяни можливість впливу на формування політики власного міста, і чи дійсно громадські активісти зацікавлені в отриманні інструментів для діалогу та обговорення бюджетних питань. Як зауважує Катерина Цибенко, координатор проекту «Розбудова прозорості в містах України» Transparency International Україна,: «Ми вважаємо, що без об’єктивної оцінки теперішнього рівня доброчесності та прозорості міст, без консультативної підтримки вони не зможуть досягти високих антикорупційних стандартів, і процес децентралізації стане профанацією».
Бюджетні регламенти – можливість для Лисичанська та Рубіжного
Команда проекту «Бюджети Лисичанська та Рубіжного: прозорість, підзвітність та громадська участь» поставила амбітну мету. Застосувати методологію Індексу ПУД (прозорості, участі та доброчесності) для аналізу місцевої соціально-економічної та бюджетної політики. Адже цей авторський підхід зовнішнього експерта проекту Івана Сікори є досі найбільш комплексною методологією дослідження публічних фінансів в Україні, а методологія успішно апробована у 17 містах України в т.ч. Сєверодонецьку. Тому в рамках реалізації проекту, трохи більше ніж за півроку, сліду двох містах нашого краю створити інструментарій для підвищення бюджетної прозоростіта зрозумілості бюджетних процесів для громадян, а також сформувати можливості для участі громадян у бюджетному процесі поряд із забезпеченням зворотного зв’язку за результатами такої участі. Цього можна досягнути завдяки затвердженню бюджетних регламентів у Лисичанську та Рубіжному. Представники ініціативних груп громадян та просто небайдужі громадяни цих двох міст вже незабаром зможуть надати пропозиції до змісту проектів бюджетних регламентів, запропонованих в рамках проекту.
Не секрет, що на Луганщині хтось іронічно сприймає можливості людей бути активними і зацікавленими, інший бачить труднощі з додатковим навантаженням на економічні, фінансові та комунікаційні підрозділи місцевих рад, комунальних підприємств та інституцій, мабуть не всі, що «при владі» прагнуть дискомфорту і змін, дехто вважає неможливим планувати та оговорювати бюджети в умовах браку урегульованості, а отже - можливостей для прийняття часто недостатнього обґрунтованих та партійно мотивованих рішень.Ситуацію варто і можна змінити! Впровадження Бюджетного регламенту може принести вигоду для всіх партійних та громадських сил наших міст. Бо ніхто не хоче бути звинуваченим в підтримці «тіньових» рішень, що спонукає робити висновки про можливість існування корупційних зловживань та домовленостей.
«Хто б не був при владі, потрібна довіра до рішень, які приймаються, а особливо тих, які стосуються коштів місцевих бюджетів», - вважає зовнішній експерт-консультант проекту «Бюджети Лисичанська та Рубіжного: прозорість, підзвітність та громадська участь» Іван Сікора.
І це важливо як для Києва, так і для Львова, Лисичанська чи Рубіжного. Зміна процедур не менш важлива за зміну тих, хто при владі!
Таким чином, виписані в Бюджетному регламенті процедури забезпечення прозорості та відкритості процесу прийняття рішень, гарантування можливостей для участі громадян у засіданнях робочих груп, комісії, сесійних засіданнях, консультаціях і т.д. - створюють можливості для ініціативних громадян впливати на рішення влади. І тут слід пам’ятати -якщо людей не цікавляться рішеннями, які приймає влада, то рішення приймаються згідно мандату народної довіри, який отримує обрана влада під час виборів.
Тому прийняття Бюджетного регламенту, це вимога часу і ще один крок до прозорості та підзвітності влади. Це відбудеться завдяки співпраці активістів, міської влади та медіа, адже тільки спільними зусиллями можна досягти змін та успіху. Лише прозорість, і в першу чергу – бюджетна, помножена на активну участь усіх зацікавлених сторін гарантуватиме не лише відсутність корупції, а й максимальну ефективність наших спільнот.
Наші міста мають реальну змогу змінитись і здійснити такі дії, які б покращити позиції Лисичанська та Рубіжного у різноманітних рейтингах прозорості та доброчесності, які зараз вже на регулярній основі вимірюються різноманітними громадськими аналітичними центрами та громадськими ініціативами. Позиції міст у різноманітних рейтингах, це як позиція держави у подібних оцінках- чи то TransparencyInternational, чи то Світового банку, чи то іншої міжнародної організації. Очевидно, чим кращою є позиція, тим більшими є можливості для залучення коштів інвесторів та можливості для створення робочих місць.
Саме тому зараз назріла необхідність впровадження на місцях бюджетних регламентів.
Отож коли, звучить питання: «Що треба для участі громад Лисичанська та Рубіжного у бюджетному процесі?», відповідь однозначна – лише добра воля і бажання!
Долучитися до проекту можна на сторінці проекту «Бюджети Лисичанська та Рубіжного: прозорість, підзвітність та громадська участь» у мережі фейсбук: https://fb.me/LRBudgets/
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Бюджети Лисичанська та Рубіжного: прозорість, підзвітність та громадська участь». Проект виконується в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Точка зору, відображена у цій публікації , є винятковою відповідальністю ГО “ЛОО “Солідарність” і може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ПАУСІ і/або Європейського Союзу.
