На окупованій території Луганської області власники житла стикаються з новими бар’єрами під час переоформлення нерухомості за російськими правилами. Окупаційні органи вимагають особистої присутності власників і часто не визнають довіреності, видані за кордоном. У результаті квартири можуть оголошувати “безхазяйними”, навіть якщо ними фактично опікуються родичі. Така активізація повʼязана з новим дедлайном, який установили псевдоадміністрації.
Про це — в матеріалі видання ТРИБУН.
На окупованій території Луганської області активізувалися процеси “націоналізації” нерухомості. Так звані “адміністрації” дедалі частіше погрожують визнавати квартири та будинки “безхазяйними” і передавати їх у власність псевдореспубліки, якщо власники не з’являться особисто до відповідних органів.
“Державна дума Російської Федерації прийняла закон, відповідно до якого передбачена спрощена перереєстрація нерухомості на тимчасово окупованих територіях. Раніше передбачалося, що це можна зробити до 2028 року. Але наприкінці минулого року Держдума прийняла закон, яким цей термін скорочується, і перереєструвати нерухомість за спрощеною процедурою можна тільки до 1 липня 2026 року. Ймовірно, люди прочитали або почули про це і тепер хочуть щось уточнити або зробити відповідні дії”, — пояснює координаторка громадської організації “Донбас СОС” Віолета Артемчук.
Спрощення цієї процедури полягає в тому, що не потрібно переробляти технічні плани житла. За словами пані Віолети, це складно і майже неможливо, якщо власник знаходиться на вільній території України, навіть за умов спрощеної процедури. А після 1 липня 2026 року це стане ще складніше.
“Що зараз рекомендують окупаційні влади Російської Федерації? Вони беруть до уваги документи, що підтверджують право власності на житло. Можна надати навіть документи, які були видані до окупації. Тобто українські документи про право власності, але перекладені російською мовою та завірені нотаріально. Наразі такі документи враховуються. Але після 2028 року невідомо, чи будуть вони братися до уваги. Цілком можливо, що їх взагалі не прийматимуть”, — йдеться в повідомленні координаторки Донбас СОС.
Тобто власник має надати документи, які підтверджують його право власності до моменту окупації. Якщо людина проживає на окупованій території, зробити це простіше, якщо вона має таке бажання. Потрібно подати документи і підтвердити своє право власності, після чого ці дані вносяться до російських реєстрів.
Пані Віолета каже, що якщо людина перебуває за кордоном, але не в Україні, вона може звернутися до консульства Російської Федерації у країні перебування та оформити довіреність на людину, яка знаходиться на ТОТ, з правом розпоряджатися нерухомістю.
“На основі такої довіреності деякі люди вже зверталися і перереєстровували право власності. Очевидно, що в Україні такого зробити неможливо, тому для тих, хто проживає в Україні, цей варіант фактично недоступний”, — додає Віолета Артемчук.
За інформацією нашого джерела, яке перебуває на окупованій території, на практиці виникає багато складних і часто абсурдних ситуацій, у яких власники нерухомості фактично позбавляються можливості підтвердити свої права.
Один із поширених сценаріїв стосується родин, розділених війною. Наприклад, діти були змушені виїхати з ТОТ, тоді як їхні батьки залишилися та продовжують доглядати за квартирою або будинком. Щоб врегулювати юридичні питання, власники нерухомості оформлюють довіреність на батьків через консульства за кордоном. Проте окупаційні органи фактично не визнають такі документи і відмовляються приймати їх як підтвердження повноважень.
У подібних випадках люди звертаються до російських юристів, які часто визнають, що подібні дії не відповідають навіть законодавству РФ. Однак на практиці правові аргументи майже не впливають на рішення місцевих органів, які керуються “адміністративними вказівками”.
“Тут, у банановій республіці, свої правила і свої закони. Нас і від України відірвали, і в Росію не взяли. Скрізь, куди не звернися, повне беззаконня і безвідповідальність. І найабсурдніше те, що навіть поскаржитися нікуди — кожен виживає, як може”, — поділилася мешканка Сватівського району.
Складною є й ситуація з житлом, що перебуває у спільній власності кількох осіб. Якщо хоча б один зі співвласників не може приїхати до окупаційних органів особисто — наприклад, перебуває на вільній території України або за кордоном — оформити нерухомість відповідно до вимог окупаційної “адміністрації” практично неможливо. У результаті така нерухомість може бути внесена до переліку “безхазяйного майна”, що створює підстави для її подальшого вилучення.
“Часто виникає питання щодо ситуації, коли у квартири або будинку є кілька власників. Ми з цим уже стикалися на практиці. Якщо один власник проживає на окупованій території, а інший — на підконтрольній Україні території, тоді той власник, який перебуває на окупованій території, може оформити право власності тільки на свою частку майна. Оформити право власності на всю квартиру або на весь будинок у такому випадку неможливо”, — зазначає Віолета Артемчук.
Йдеться про системну практику тиску на власників житла, які виїхали з окупованих територій через війну. Встановлюючи вимогу особистої присутності та відмовляючись визнавати документи, оформлені за кордоном, окупаційні органи створюють умови, за яких значна частина квартир та будинків може бути оголошена “покинутим” або “безхазяйним”.
Водночас юристи наголошують, що подібні дії не мають юридичної сили з точки зору міжнародного права. У майбутньому такі випадки можуть стати підставою для звернення до міжнародних судових інстанцій та механізмів компенсації за втрату або незаконне відчуження майна.
“Ми традиційно наголошуємо: незалежно від того, що відбувається і які правила встановлює РФ на окупованих територіях, за законами України право власності залишається за її громадянами. Після деокупації ці квартири і будинки будуть належати їх законним власникам. Також ми не рекомендуємо їхати на тимчасово окуповані території. Ми неодноразово про це говорили. По-перше, туди складно потрапити, якщо у людини немає документів Російської Федерації. По-друге, це може бути небезпечно”, — запевняє правозахисниця.
Також українцям, житло яких конфісковане або доступ до нього втрачений, рекомендують подавати заяви до міжнародного реєстру збитків, реєструватися там для можливого отримання компенсації.
“Йдеться про відшкодування за рахунок репарацій, які мають бути отримані від Російської Федерації після завершення відповідних міжнародних процедур. Наразі немає визначеного терміну, коли саме це відбудеться. Проте ми все одно дуже рекомендуємо подавати документи до міжнародного реєстру збитків. Як саме це зробити і яка механіка цього процесу, ми рекомендуємо дізнаватися, звернувшись до нас на гарячу лінію”, — підсумувала Віолета Артемчук.
Читайте також: Окупанти заявили про виявлення на Луганщині 17 тисяч "безхазяйних" квартир
