Експерти ГО «ЛООС» спільно з ГС «Громадським інститутом регіональних проблем» продовжують аналізувати заходи з теплозабезпечення у м.Рубіжне у межах проєкту «Проведення громадського моніторингу реалізації Програми децентралізації теплопостачання м. Рубіжне та розробка плану дій для її успішного завершення» за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру та за фінансової підтримки Європейського Союзу.
У цьому матеріалі ми представимо результати оцінювання процедур з залучення інвесторів для організації теплопостачання бюджетних установ.
Опис діяльності Рубіжанської міської ради по залученню інвесторів для теплопостачання бюджетних установ
Рішенням 39-ї сесії сьомого скликання Рубіжанської міської ради №391 від 20.12.2017 р. було затверджено «Програму децентралізації теплопостачання в м. Рубіжне на 2018 р.».
Рішенням Рубіжанської міської ради № 75/6 від 24.04.2019 р. було затверджено нову редакцію цієї Програми на 2018 – 2020 рр..
У новій редакції Програми планувалось: забезпечення опалення відповідних соціальних установ:
Метою Програми децентралізації теплопостачання було визначено: забезпечення об’єктів соціальної сфери міста та соціально вразливих верств населення м. Рубіжне індивідуальними/автономними джерелами опалення в осінньо-зимовий період в умовах припинення централізованого теплопостачання міста. Одним із завдань програми було визначення типу автономного опалення, пошук інвестицій (інвесторів) та виконання робіт з переведення на автономне опалення та гаряче водопостачання об’єктів соціальної сфери.
На реалізацію заходів із забезпечення об’єктів соціальної сфери міста автономними джерелами опалення передбачалось виділення 24,9 млн грн. Слід зазначити, що згідно «Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 р. в м. Рубіжне» на інвестиційні пропозиції за цим напрямком планувалось виділити щонайменше 44 млн грн.
22 лютого 2018 р. на сайті Рубіжанської міської ради було розміщене оголошення стосовно запрошення інвесторів на виконання будівельних робіт з будівництва модульних котелень та надання послуг з теплопостачання на об’єктах соціальної сфери міста. За результатами розгляду звернень в травні – червні 2018 р. було затверджено тексти інвестиційних договорів з:
- ТОВ «ПКФ «Прайд»»
- ТОВ «Теплоком – плюс»
- ПП «Баязет- 2011»
- ТОВ «ПКП «Спеценерго»
У Пояснювальній записці до проєкту рішення Рубіжанської міської ради «Про внесення змін до Програми децентралізації теплопостачання в місті Рубіжне на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Рубіжанської міської ради від 20.12.2017 № 39/1, було вказано, що основним фактором, який вплинув на хід реалізації Програми, став несприятливий інвестиційний клімат в Луганській області і в м. Рубіжне зокрема через близькість до лінії зіткнення. З 14 інвесторів, які виявили початкову зацікавленість у вкладенні коштів у межах Програми, наразі залишилося два. З 36 об'єктів реалізація інвестиційних програм триває по двох.
Крім того, в січні 2019 р. було затверджено «Рекомендації адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України» № 6-рк від 23.01.2019 р., якими рекомендувалось Рубіжанській міській раді
«припинити бездіяльність, яка полягає у незабезпеченні, всупереч вимогам нормативних документів, проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проєктів, для яких надається державна підтримка, і яка (бездіяльність) має ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п.3. ст. 50, частиною першою ст.15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» як антиконкуренті дії органів місцевого самоврядування, які можуть призвести до спотворення конкуренції».
Оцінювання стану дотримання вимог законодавства про інвестиційну діяльність
Затверджені інвестиційні угоди та відповідні рішення Рубіжанської міської ради про затвердження таких угод містять посилання на наступні нормативні акти:
- ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»
- ст. 26, п. 3 ч. 4 ст. 42, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
- Європейська хартія місцевого самоврядування, укладена в м. Страсбург 15 жовтня 1985 року і ратифікованою Законом України № 452/97-ВР від 15.07.1997 р.
- розділ ХІ Конституції України
- Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки»
- акти чинного законодавства України про інвестиційну діяльність
Стаття 9. Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначає відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності.
Зокрема, зазначається, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є
договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України:
господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
За результатами аналізу договорів, укладених Рубіжанською міською радою з ТОВ «ПКФ» «Прайд»», ПП «Баязет 2011», ТОВ «Теплоком-плюс», ТОВ ВКП «Спеценерго», фахівцями Антимонопольного комітету України не було виявлено в них означення ціни товару (послуги), щодо яких укладались договори (угоди).
Строк дії інвестиційного договору конкретно не визначено. Наприклад, в п. 11.1. інвестиційної угоди з ПП «Баязет 2011» вказано:
«інвестиційний договір діє до повної Реалізації Проєкту та виконання Сторонами їх зобов'язань за Інвестиційною угодою».
Предмет інвестиційного договору на думку експертів проєкту також визначено не конкретно. Наприклад, в п. 2.1. інвестиційної угоди з ПП «Баязет 2011» вказано:
«за цим Інвестиційним контрактом Інвестор зобов'язується на свій ризик використати Інвестиції для здійснення капітальних вкладень у підготовку Проєкту і Спорудження Об'єкта інвестицій, здати закінчений будівництвом Об'єкт інвестицій в експлуатацію та передати його Підприємству в довгострокову оренду для технологічної експлуатації за призначенням, а Учасник зобов’язується всіляко сприяти Інвестору згідно з умовами цього Інвестиційного контракту у виконанні його зобов’язань, створюючи і забезпечуючи належні умови для своєчасної підготовки Проєкту і Реалізації Проєкту».
Зокрема, не визначено обсяги інвестицій, характеристики Об'єкта інвестицій, вимоги до якості.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.3. Закону України «Про інвестиційну діяльність»:
«інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проєктів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей. Інвестиційний проєкт – це комплекс заходів (організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних), визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку національної економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється суб’єктами інвестиційної діяльності з використанням цінностей відповідно до положень цього Закону. Інвестиційний проєкт оформлюється у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування інвестування, організації та управління роботами з реалізації проєкту в межах визначених вартості та терміну його реалізації».
Інформацію про відповідні інвестиційні проєкти експертами проєкту не було знайдено.
Згідно з частиною сьомою ст. 2 цього Закону:
«місцеве інвестування та підтримка реалізації інвестиційних проєктів за рахунок коштів місцевого бюджету та/ або кредитів (позик), залучених під місцеві гарантії, здійснюються у порядку встановленому органами місцевого самоврядування відповідно до бюджетного законодавства».
Інформації про встановлення Рубіжанською міською радою порядку реалізації інвестиційних проєктів експертами проєкту не знайдено. Відповідно до наведеного у Протоколі отримання пояснень до АМКУ від 26.11.2018 р. зазначалось:
- методики визначення інвестора (переможця у відповідному конкурсі), заснованій на бальній (або будь- якій іншій) системі, у Рубіжанській міській раді немає
- критеріїв, що мали враховуватись при визначенні інвесторів та подальшого укладання з ними відповідних договорів (інвестиційних угод) також немає
Відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України «Про інвестиційну діяльність»:
«відбір інвестиційних проєктів, для реалізації, яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі з урахуванням результатів державної експертизи, проведеної до ст.15 цього Закону. Перелік документів, що подаються до такого відбору, а також порядок та критерії відбору встановлюються Кабінетом Міністрів України для кожного напряму, за яким надається державна підтримка для реалізації відповідних інвестиційних проєктів».
На думку, фахівців Антимонопольного комітету України, Рубіжанською міською радою не було здійснено дій стосовно прийняття рішення про оголошення відповідного конкурсу. Внаслідок цього й відбір інвестиційних проєктів було здійснено не на конкурентних засадах, не прозоро. Наявний різний підхід Рубіжанської міської ради щодо обговорення та аналізу наданих пропозицій, і, як наслідок щодо подальших дій (укладення договорів).
Наприклад:
1. пропозиція ТОВ «Теплокомплюс» не розглядалась на засіданні Ради з розгляду пропозицій інвесторів при Виконкомі, а була розглянута одразу на засіданні
постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, містобудування та земельних відносин, після чого рішенням Рубіжанської міської ради від 18.05.2018 р. №51 було затверджено текст інвестиційного договору з цим підприємством.
2. Пропозиції ПП «Баязет 2011» та ТОВ «ПКФ «Прайд»» були спочатку розглянуті на засіданні Ради з розгляду пропозицій інвесторів при Виконкомі, потім на засіданні постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, містобудування та земельних відносин, після чого рішеннями Рубіжанської міської ради були затверджені тексти інвестиційних договорів з цими підприємствами.
3. Пропозиції ТОВ «Рубіжтепло» були розглянуті на засіданні Ради з розгляду пропозицій інвесторів при Виконкомі, але не розглядались на засіданні постійної комісії з питань житлово- комунального господарства, комунальної власності, містобудування та земельних відносин, та не виносились на сесію Рубіжанської міської ради.
Крім того, на сайті Рубіжанської міської ради 24.08.2018 р. було розміщено оголошення стосовно запрошення інвесторів на виконання будівельних робіт для будівництва котелень та надання послуг теплопостачання на трьох об’єктах соціальної сфери міста. Однак, незважаючи на надходження пропозицій стосовно цих об’єктів від ПП «ПКФ «Промпобутресурс» та ТОВ «Рубіжтепло», Рубіжанською міською радою було направлено листи до ПП «Баязет 2011» та ТОВ «ПКФ «Прайд» з проханням розглянути технічну можливість приєднання вказаних об’єктів до котельних , на будівництво яких з ними вже укладено договори.
Оцінка стану дотримання антимонопольного законодавства
Дії Рубіжанської міської ради стосувались суб’єктів господарювання на ринках постачання теплової енергії в частинах (сегментах) ринків щодо суб’єктів соціальної сфери. За оцінками фахівців Антимонопольного комітету України, бездіяльність Рубіжанської міської ради, яка полягає у незабезпеченні всупереч вимогам нормативних документів, проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проєктів, для реалізації яких надається державна підтримка, має ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п.3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» як антиконкуренті дії органів місцевого самоврядування, які можуть привести до спотворення конкуренції.
Послуга з постачання теплової енергії на конкретні об’єкти соціальної сфери, яка фактично надається на автономній основі, не має аналогів. Надавачами послуг з постачання теплової енергії, враховуючи відповідні інвестиційні договори, затверджені Рубіжанської міською радою, мають бути ТОВ «ПКФ» «Прайд»», ПП «Баязет 2011», ТОВ «Теплоком-плюс», ТОВ ВКП «Спеценерго» щодо об’єктів соціальної сфери, визначених відповідно до цих договорів. Вказані суб’єкти господарювання можуть мати ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринках із постачання теплової енергії на конкретні об’єкти соціальної сфери.
Згідно ст. 18 Закону України «Про теплопостачання» встановлені наступні антимонопольні обмеження:
- суб’єктам господарської діяльності у сфері теплопостачання забороняється зловживати монопольним становищем у будь-якій формі.
- суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють виробництво, постачання та транспортування теплової енергії і займають монопольне (домінуюче) положення на
- ринку теплової енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати обсяг постачання теплової енергії з метою створення дефіциту теплової енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.
Враховуючи можливу наявність ознак монопольного (домінуючого) становища на ринках постачання теплової енергії до конкретних об’єктів соціальної сфери, не обумовлення ціни за послуги у відповідних договорах, може дозволити надавачам таких послуг встановлювати непрозоро сформовані ціни, у т.ч. здійснювати їх неправомірне завищення.
За оцінками фахівців АМКУ, у інвестиційних угодах, які були укладені з ТОВ «ПКФ» «Прайд»», ПП «Баязет 2011», ТОВ «Теплоком- плюс», ТОВ ВКП «Спеценерго» не було обумовлено ціни на послуги із постачання теплової енергії.
Крім того, тарифи на теплову енергію затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування. Практика, коли затверджені тарифи не відповідають фактичним витратам на виробництво та транспортування теплової енергії в Україні досить поширена. Тобто для інвесторів існують ризики, що рішення про затвердження тарифу органу місцевого самоврядування може не відповідати попереднім розрахункам інвестиційної привабливості проєкту.
Більш того, відповідний тариф затверджується на підставі розрахунку тарифів, який здійснюється суб’єктами господарювання відповідно до вимог «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води». Але цим Порядком передбачається можливість врахування інвестицій лише в рамках інвестиційних програм, розроблених та затверджених відповідно до вимог ст. 26-1 Закону України «Про теплозабезпечення».
За оцінками експертів проєкту, запропонована форма інвестиційного договору взагалі не надає можливості врахування такої суттєвої угоди договору як визначення ціни за послугу. Зокрема, згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років (тобто не можуть перевищувати поточний рік).
Підстави для застосування довгострокових зобов’язань за енергосервісом відповідно до укладених відповідних інвестиційних угод – відсутні.
Крім того, за оцінками фахівців АМКУ, Рубіжанська міська рада визначала інвесторів та укладала відповідні договори з суб’єктами господарювання для співробітництва, для співробітництва у сфері, на здійснення діяльності у якій такі суб’єкти господарювання не мали законних підстав.
Відповідно до п. 29 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом) підлягає ліцензуванню.
В оголошенні стосовно запрошення інвесторів на виконання будівельних робіт з будівництва котельних та надання послуг з теплопостачання на об’єктах соціальної сфери міста, розміщеному на сайті Рубіжанської міської ради 22.02.2018 р. , наводився перелік документів, які суб’єкти господарювання – інвестори мали надати до своїх пропозицій. Серед цих документів передбачалась і ліцензія на теплопостачання.
Проте станом на час надання пропозицій та укладення відповідних договорів (у травні- червні 2018 р.) вказані суб’єкти господарювання не мали таких ліцензій.
Наприклад, ТОВ «ПКФ «Прайд» отримало ліцензію на виробництво та постачання теплової енергії лише 17 жовтня 2018 р. (розпорядження Голови Луганської обласної державної адміністрації № 841).
Відповідно до «Порядку встановлення вимог щодо провадження суб'єктами природних монополій господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, та обмежень щодо суміщення видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 04.02.2013 р. №15, суб'єктам господарювання, які отримали у встановленому порядку ліцензії на провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виробництва теплової енергії, постачання теплової енергії, протягом 6 місяців з дня набрання чинності цією постановою необхідно привести свою діяльність у відповідність до вимог цієї постанови.
Зокрема, ліцензіату встановлюється перелік вимог щодо провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності, який має містити:
- обов'язкове ведення бухгалтерського обліку інших, крім ліцензованих, видів діяльності окремо від обліку господарської діяльності, що належить до сфери природних монополій;
- недопущення субсидіювання інших, крім ліцензованих, видів діяльності за рахунок господарської діяльності, що належить до сфери природних монополій;
- необхідність надання Комісії інформації про результати виконання вимог при провадженні інших, крім ліцензованих, видів діяльності у вигляді квартальних та річних звітів у встановленому законодавством порядку;
- недопущення при провадженні інших, крім ліцензованих, видів діяльності зловживання монопольним становищем, яке вони займають на ринку, що перебуває у стані природної монополії, щодо споживачів та суб'єктів господарювання на інших ринках;
- провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності лише в разі беззбитковості кожного з них.
Рішення Комісії про встановлення таких вимог оформлюється у вигляді розпорядження.
Інформацію про встановлення вищезазначених вимог до ТОВ «ПКФ» «Прайд»», ПП «Баязет 2011», ТОВ «Теплоком-плюс», ТОВ ВКП «Спеценерго» експертами проєкту не було знайдено.
Висновки
1. Відповідно до Програми децентралізації теплопостачання в м. Рубіжне на 2018-2020рр. передбачалось переведення на автономне опалення об’єктів соціальної інфраструктури. Пропонувалось перевести на індивідуальне опалення газовими блочно-модульними котельнями 36 об’єктів соціальної сфери.
1.1. Слід звернути увагу на те, що в різних місцевих програмних документах існують суперечності щодо цього завдання (визначення кількості соціальних об’єктів, кількості
модульно–блочних котелень, типу модульно- лочних котелень (газові або твердопаливні), обсягів інвестицій (25 або 44 млн грн.) та ін.)
2. У лютому 2018 р. на сайті Рубіжанської міської ради було розміщене оголошення стосовно запрошення інвесторів на виконання будівельних робіт з будівництва модульних котелень та надання послуг з теплопостачання на об’єктах соціальної сфери міста. За результатами розгляду звернень в травні – червні 2018 р. було затверджено тексти інвестиційних договорів з: ТОВ «ПКФ «Прайд»», ТОВ «Теплоком – плюс», ПП «Баязет-2011», ТОВ «ПКП «Спеценерго».
2.1. Але передбачені Програмою децентралізації теплопостачання терміни обладнання блочно- модульних котелень не виконуються. Зокрема, В Пояснювальній
записці до проєкту рішення Рубіжанської міської ради «Про внесення змін до Програми децентралізації теплопостачання в місті Рубіжне на 2018-2020 роки було вказано, що з 14 інвесторів, які виявили початкову зацікавленість у вкладенні коштів в рамках Програми, на даний момент залишилося - 2. Із 36 об'єктів реалізація інвестиційних програм триває по 2.
2.2. Було ініційовано судові справи про визнання недійсними укладених інвестиційних угод . Розпорядженням Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рекомендувалось Рубіжанській міській раді «припинити бездіяльність, яка полягає у незабезпеченні проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проєктів, для яких надається державна підтримка, і яка
(бездіяльність) має ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
2.3. Враховуючи вищезазначене, складно вказати які саме оформлені інвестиційні угоди на даний момент зберігають юридичну силу
3. Незважаючи на посилання про те, інвестиційні угоди були затверджені відповідно до ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» - існують ризики невідповідності
оформлених інвестиційних угод вимогам інвестиційного законодавства.
3.1. В затверджених інвестиційних угодах не визначені істотні умови договору відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України. За результатами аналізу договорів, укладених Рубіжанською міською радою з ТОВ «ПКФ» «Прайд»», ПП «Баязет
2011», ТОВ «Теплоком-плюс», ТОВ ВКП «Спеценерго», фахівцями Антимонопольного комітету України не було виявлено в них означення ціни товару (послуги), щодо яких укладались договори. Термін дії інвестиційних угод не визначено конкретно. Предмет договору визначено в загальних формулюваннях; не було вказано е визначено обсяги інвестицій, характеристики Об'єкта інвестицій, вимоги до якості тощо.
3.2. Не дотримується вимога ст.3. Закону України «Про інвестиційну діяльність», яка вказує, що інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проєктів та передбачає вимоги для оформлення таких інвестиційних проєктів
3.3. Органом місцевого самоврядування не встановлений Порядок місцевого інвестування та підтримки/реалізації інвестиційних проєктів за рахунок коштів місцевого бюджету відповідно до вимог ч.2 ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність».
3.4. За оцінками фахівців АМКУ має місце порушення вимог ч.3. ст.12 Закону України «Про інвестиційну діяльність» щодо відбору інвестиційних проєктів на конкурсній основі.
4. Існують вимоги порушення антимонопольного законодавства
4.1. За оцінками фахівців Антимонопольного комітету України, бездіяльність Рубіжанської міської ради полягає у незабезпеченні проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проєктів та має ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п.3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» як антиконкуренті дії органів місцевого самоврядування, які можуть привести до спотворення конкуренції.
4.2. Залучені інвестори можуть мати ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринках із постачання теплової енергії на конкретні об’єкти соціальної сфери. Але існують ризики невиконання встановлених законодавством антимонопольних обмежень. Зокрема, щодо того, що суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють виробництво, постачання та транспортування теплової енергії і займають монопольне (домінуюче) положення на ринку теплової енергії, не можуть припиняти свою діяльність.
4.3. Враховуючи можливу наявність ознак монопольного (домінуючого) становища на ринках постачання теплової енергії до конкретних об’єктів соціальної сфери, не обумовлення ціни за послуги у відповідних договорах, може дозволити надавачам таких послуг встановлювати непрозоро сформовані ціни, у т.ч. здійснювати їх неправомірне завищення.
4.4. Існують ризики порушення інтересів інвестора та розрахунків інвестиційної привабливості проєкту при затвердженні тарифів на послуги теплопостачання органом місцевого самоврядування. Більш того, «Порядок формування тарифів на теплову енергію…» передбачає можливість врахування інвестицій лише в межах інвестиційних програм, розроблених та затверджених відповідно до вимог ст. 26-1 Закону України «Про теплозабезпечення».
4.5. Затверджена форма інвестиційної угоди взагалі не дозволяє визначити реальні терміни виконання та ціну угоди. Зокрема, згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років (тобто не можуть перевищувати поточний рік). Підстави для застосування довгострокових зобов’язань за енергосервісом відповідно до укладених відповідних інвестиційних угод- відсутні.
4.6. За оцінками фахівців АМКУ, Рубіжанська міська рада визначала інвесторів та укладала відповідні договори з суб’єктами господарювання для співробітництва, для співробітництва у сфері, на здійснення діяльності у якій, такі суб’єкти господарювання не мали законних підстав, у т. ч. не мали ліцензій на послуги з теплопостачання (хоча це передбачалось умовами конкурсного відбору).
4.7. Існують ризики порушення інвесторами вимог Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 04.02.2013 р. №15 відносно отримання переліку вимог щодо провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності.
Для довідки: Публікацію підготовлено в межах виконання проєкту «Проведення громадського моніторингу реалізації Програми децентралізації теплопостачання м. Рубіжне та розробка плану дій для її успішного завершення», який реалізується ГО «ЛООС» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах національного проєкту «Децентралізація» та Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
