Серед роботодавців, на жаль, чимало тих, хто вимагає від працівників ще при прийомі на роботу написати заяву про звільнення «за власним бажанням» без зазначення конкретної дати. Вважається, що це один із найбільш ефективних способів захиститися від ненадійних співробітників та не мати клопоту під час розірвання трудових відносин.
Однак чи дійсно це так? Як діяти, якщо ви потрапили у подібну ситуацію, та що робити, якщо заява все ж таки надана роботодавцю, пропонуємо дізнатися в матеріалі "Юридичного порадника для ВПО".
Що говорить закон?
Згідно з чинним трудовим законодавством, підставою для написання заяви про звільнення працівника за власним бажанням є ініціатива самого співробітника, який бажає припинити трудові відносини з роботодавцем.
Відповідно, коли під час працевлаштування або вже під час роботи керівник вимагає написати таку заяву, відбувається підміна волевиявлення працівника волевиявленням роботодавця, що жодним чином не узгоджується з діючими законодавчими нормами.
У цьому випадку треба пам’ятати, що заява про звільнення за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України – це право, а не обов’язок працівника.
Як бути, якщо заява вже написана?
У цьому випадку потрібно пам’ятати, що закон забороняє роботодавцю звільняти працівника за раніше поданою заявою, якщо працівник не залишив роботу та не вимагає розірвання трудового договору.
Єдиним виключенням за законом може бути запрошення на цю посаду працівника, якому не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (наприклад, прийняття працівника в порядку переведення або повторне прийняття працівника, якого протягом року було звільненого через скорочення штату).
Разом з тим навіть в останньому випадку є змога протидіяти незаконному через суд. У відповідній ситуації, зокрема, можна вдатися до таких кроків:
- під час написання заяви без дати сфотографувати її на телефон з відображенням фактичної дати, щоб підтвердити написання її заздалегідь;
- розповісти про це друзям, колегам, які зможуть бути свідками у суді;
- якщо стало відомо, що роботодавець проставив дату на вашій заяві, слід скласти та подати заяву про відкликання заяви про звільнення. При цьому треба обовязково подбати про наявність доказів подання такої заяви про відкликання (особистий підпис керівника чи особи уповноваженої приймати кореспонденцію на вашому примірнику заяви, номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, або докази направлення її поштою – чек та опис вкладення до цінного листа);
- на наказі про звільнення, з яким вас обов’язково повинні ознайомити під підпис, слід також зазначити «заяву про звільнення відкликаю» і вже під цим текстом поставити свій підпис;
- якщо ви не працювали в день звільнення, то слід першого ж робочого дня вийти на роботу (візьміть одразу з собою пару знайомих). Якщо вас пропустять, то знайомі підтвердять, що ви продовжили роботу, якщо вас не допустять до роботи або взагалі на територію, вимагайте складання акту про недопуск до роботи.
Якщо представники підприємства відмовляються скласти чи підписати такий акт, складіть його зі знайомими з обов’язковим зазначенням, що представники адміністрації відмовились підписати цей акт;
- у нагоді можуть стати також будь-які інші докази залежно від вашої конкретної ситуації, які підтвердять, що ви не бажали звільнятись та продовжили або готові продовжити роботу.
Зверніть увагу! За законом звернутися до суду з позовом щодо незаконного звільнення можна лише протягом одного місяця з дати отримання копії наказу про звільнення.
Читайте також: Звільнення: можливі підстави та права працівника
