Сопілка є народним інструментом, який має велику естетичну цінність і дуже популярний в Україні. Вона відома з давніх давен, її конструкція пройшла через багато технічних вдосконалень. Нині вона використовується у якості концертного інструменту як в аматорській творчості, так і серед професіоналів.
Загальна інформація
Купити сопілку й опанувати її має змогу кожна людина за умови наявності бажання. Інструмент має багато переваг. Серед них варто виділити наступне:
- приємний тембр, що в разі професійного виконання не залишить байдужими тих, хто насправді любить музику;
- невелика ціна, адже здебільшого моделі виготовляються в Україні;
- екологічність – у виробництві використовуються лише ті матеріали, які не несуть небезпеки для здоров’я.
Інструмент являє собою коротку трубку, що виготовлена з якісної деревини. Стандартна сопілка має 10 отворів – їх ще називають голосниками. Через них музикант вдуває повітря, і саме в такий спосіб народжується звук. Наявність десяти отворів дає змогу грати зі сталим інтонаційним строєм у будь-якій тональності. Коли відбувається запис інструменту, то партія сопілки записується в діапазоні від ноти «до» першої октави до «соль» третьої. Внаслідок такого підходу при програванні вона звучатиме на октаву нижче, ніж у реальності.
Хроматичні малюнки на сопілці досягаються шляхом комбінацій, які виконує музикант із закритими та відкритими отворами. Цей прийом має назву «вилки». Якщо сопілкар добре володіє інструментом, така комбінація не є складною. Одним з важливих правил гри являється правильно виставлена аплікатура, адже для кожного пальця призначений окремий отвір.
Особливості виконання
У грі на сопілці використовуються три октави:
- Перша. У цій октаві сопілка звучить у тембрі від «піано» до «мецо-форте». Тобто звучання не дуже гучне, але ніжне, м’яке та співуче, яке називають «оксамитовим».
- Друга. Характеризується інтенсивним і яскравим звучанням. Тембр – від «мецо-форте» до «форте».
- Третя. «Форте» і «фортисимо», результатом чого стає сильне і пронизливе звучання сопілки.
Щодо техніки, то під час виконання музиканти вдаються до таких штрихів, як стакато (у тому числі подвійне), легато, деташе, фрулато та інші. Також сопілка є ідеальним інструментом для запису трелей. Є думка, що під час виконання стакато в музиканта не виникає жодних труднощів, а в разі гри легато, навпаки, є незручні місця. Але все пізнається на практиці.
Сопілка вдало поєднується з іншими духовими інструментами. Здебільшого вона призначена для виконання сольних партій. Її називають сопілкою примою, хоча є такі різновиди, як альт, тенор і бас. Переважно разом вони використовуються в окремих ансамблях, до складу яких входять лише сопілки.
Источник: сайт 8nota.com.ua
