Мешканка Краматорська Олена Мартинкова вже в 9 років здобула першу перемогу на
чемпіонаті України, отримала перший розряд і з головою поринула у світ шахів.
У 14 років Олена стала майстром спорту України, у 17 – міжнародним майстром. Була
багаторазовою чемпіонкою України серед дівчат, переможницею всеукраїнської та
всесвітньої Гімназіади, віце-чемпіонкою Універсіади у складі збірної України,
чемпіонкою Європи та бронзовою призеркою чемпіонату світу серед школярів,
переможницею командного чемпіонату Європи до 18 років. Бронзовим призером
фіналу чемпіонату України та чемпіонкою України з бліцу серед жінок.
Через війну спортсменка змушена була залишити рідне місто та переїхати до Литви,
де продовжила готуватися до змагань і навіть виграла Півфінал та Фінал чемпіонату
Литви, який проходив у Вільнюсі навесні. Про це і не лише Олена Мартинкова
розповіла нашим журналістам.
Олена розповіла, що зважилася виїхати з Краматорська наприкінці березня. Зізнається,
що було непросто, бо довелося залишити сім'ю та поїхати самій в незнайому країну.
Але остаточне рішення шахістка ухвалила після того, як ракета влучила в будинок за
300 метрів від її оселі.
“Той місяць був як страшний сон, я пам'ятаю лише нескінченні звуки сирени, вибухи
та походи до магазину у пошуках їжі та води. Останні два тижні перед від'їздом я
вночі не спала, сиділа в коридорі чи тамбурі. Тому що у кімнаті було дуже страшно.
Звичайно, у мене було багато сумнівів і побоювань перед переїздом в іншу країну, але я
дуже хотіла почати нове життя. Литовці дуже доброзичливі, відкриті та
інтелігентні люди. А головне – готові завжди надати допомогу та всіляко
підтримують вимушених переселенців з України. А взагалі, Литва цікава та красива
країна, мені тут дуже подобається природа”, - ділиться донеччанка.
Вона додала, що у Краматорську не було можливості готуватися до змагань, щодня
кожна хвилина проходила в страху. Зі слів дівчини, вона навіть вважала, що життя
закінчилося. Донецький обласний шаховий клуб імені О.В. Момота, в якому займалася
Олена з першого дня війни перестав працювати очно, але заняття і зараз
продовжуються в режимі онлайн. Багато шахістів виїхали в різні міста і країни.
“Коли я приїхала до Литви у мене з`явилася надія на майбутнє та можливість для
тренувань та участі у шахових змаганнях. Перші два місяці було тяжко звикнути.
Новий менталітет, культура, звичаї. Постійно снилися кошмари і треба було
адаптуватись до всього нового. Зараз я не шкодую про свій вибір, у мене з'явилося
багато друзів та знайомих. Щодня наповнений змістом та наполегливою працею”, -
додає дівчина.
Олена також розповіла, що зараз весь час йде на шахові тренування та курси
литовської мови.
“У квітні мені вдалося виграти півфінал чемпіонату Литви, а у травні фінал. До
півфіналу я не готувалася, оскільки він почався через тиждень після мого приїзду до
Литви, а ось до фіналу я вже готувалася ґрунтовно, він був відбірним змаганням до
всесвітньої шахової олімпіади в Індії, яка почалась 28 липня. Туди ми вирушили цілою
командою з Литви, летіли з Турції”, - каже донеччанка.
За словами дівчини, ще одним гарним та цікавим досвідом для неї був сеанс
одночасної гри в шахи, який відбувся у дворі театру «Мистецтво» в місті Паневежис, в
якому живе Олена. Донеччанка зіграла одночасно з 16 суперниками різного віку,
програла лише одну шахову партію та ще одну завершила внічию.
Найближчим часом Олена не планує повертатися до Краматорська, бо ще свіжі в її
пам’яті болючі спогади.
“Тоді мені було дуже страшно, і зараз не можу винести звуки сирени. Але
Краматорськ назавжди залишиться найкрасивішим і найдорожчим для мене містом.
Там пройшло моє дитинство та студентські роки”, - зізнається шахістка.
Нагадаємо, за п’ять місяців повномасштабного військового вторгнення росії в Україну
Литовська Республіка неодноразово конкретними кроками продовжує демонструвати
свою цінну підтримку українському народові: надає гуманітарну, фінансову та
військову допомогу, відстоює прагнення України до миру перед світом та ЄС, а також
показує власним прикладом припинення стосунків з росією, відмовившись від імпорту
газу. Литва, яка вдесятеро менша за Україну, має величезне серце та демонструє
грандіозну рішучість довести до нашої перемоги ту загарбницьку війну, яку росія
розв’язала на території нашої держави. Адже перемога України стане перемогою
всього цивілізованого світу.
