До заходу активно долучились представники Попаснянської міської й Білолуцької селищної громад, які проживають і працюють у Черкасах. Про історію й традиції області говорили мовою мистецтва — зокрема, поетичного й ужитково-декоративного.
Про це повідомляє ТРИБУН.
Ця зустріч — одна з низки тих, що відбуваються в різних регіонах України в рамках проєкта “Локальні голоси Луганщини в загальнонаціональному діалозі”. Його впроваджує ГО "Центр спільного розвитку “Дієва громада”, релокована зі Старобільщини.
Майстриня зі Старобільщини Юлія Мележик провела для присутніх воркшоп “Скриня за плечима. Про що говорять орнаменти нашої стійкості”. Інформацію про вишивку, властиву восьми адміністративним районам області, Юлія збирала буквально по крихтах. З урахуванням того, що частина області окупована з 2014 року, вона аналізувала досвід власної родини, досліджувала певні вироби в музеї в Києві тощо.
Майстриня пазлом зібрала на мапі Луганську область, ілюструючи історію міст і районів вишиваними візерунками.
При цьому наводила приклади з історії власної родини, говорила про те, як спільноту області формували примусові переселення, індустріалізація, голодомор і його наслідки.
Майстер-клас “Лялька-мотанка - код української ідентичності” провела керівниця гуртка Попаснянського Центру позашкільної освіти “Корисні дрібнички” Олеся Лавренко.
Філологиня, поетка, бібліотекарка Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки Анастасія Літашова прочитала декілька своїх віршів.
Крім того, керівниця ГО “ЦСР “Дієва громада” Оксана Очкурова провела вікторину, присвячену історії й культурі Луганської області. Навіть для тих, хто цікавиться історією краю й досить добре знає її, тут звучало багато нового. Наприклад, історія про цілюще джерело Кисельова Балка. Або про те, що палац культури в окупованій з 2014 року Кадіївки побудований у формі відомого літака.
Одна з головних цілей проєкту “Локальні голоси Луганщини в загальнонаціональному діалозі”, за словами організаторок, — зберігати й популяризувати спільну пам'ять про українську Луганщину.
Читайте також: Лемківське село Переможне на Луганщині, пропущене через особисте життя, коли “в хаті всі ще були живі”
