Як повідомляє Мій Харків, ХХ століття сильно змінило вигляд нашого міста, особливо центр. Колишня Сергіївська площа та Соборний (Купечеський) узвіз зараз порожні, а ще сто років тому тут кипіло бурхливе життя. Не показують більше фільмів у кінотеатрі «Маяк». Не подають більше делікатеси в ресторанах при «Гранд-готелі» та «Метрополі». Дворяни давно не обирали свого ватажка. А біржовики не проводять операції на перехресті Миколаївської та Павлівської площ. Все це залишилося у минулому. Тепер залишається тільки розглядати фотографії, що залишилися, і уявляти собі, як жили наші предки 150 років тому.
Дворянське зібрання
У 1814 році харківське дворянство вирішило побудувати для своїх зборів окрему будівлю. Ділянку обрали у самому центрі, на Миколаївській площі. Через шість років тут з'явився перший кам'яний будинок на головній міській площі.
Раз на три роки на вибори нового ватажка сюди з'їжджалися дворяни з усієї губернії. У час у дворянських зборах влаштовувалися бали, виставки картин, театральні постановки.
З 1914 року будівля перетворилася на лазарет, куди звозили поранених солдатів з фронтів Першої світової війни. У столичні часи тут розміщувався республіканський уряд – Всеукраїнський Центральний Виконавчий комітет. З переїздом столиці до Києва будівлю колишніх дворянських зборів було передано під Будинок піонерів. У ньому відкрилися перші дитячі секції фехтування, альпінізму. Перед Будинком піонерів узимку 1935 року поставили першу в Спілці новорічну ялинку.
Під час бомбардувань 1943 року у будівлю влучила авіабомба. Після війни місцева влада прийняла рішення знести зруйновану будівлю та розбити тут сквер. До початку XXI століття на цьому місці стояла пам'ятка на честь проголошення радянської влади, яка в народі називалася «П'ятеро з ломбарду». 2011 року його демонтували, а через рік тут з'явився пам'ятник «Летуча Україна».
Присутні місця
Наприкінці XVIII-початку ХІХ ст. навпроти Успенського собору почалося будівництво будівлі для адміністративних установ міста – присутніх місць. Площа між собором та адміністративним будинком отримала назву Соборної. 1805 року сюди перевели Губернське правління, але остаточно будівництво все ніяк не могли закінчити. Тому в середині XIX століття міською владою було ухвалено рішення довгобуд знести та побудувати заново. Нова триповерхова червоного кольору будівля виявилася менш красивою, але зручнішою і практичнішою.
У столичний час, доки будувався Держпром, тут були вже радянські установи, які керували Харківською областю (виконком, комітет комсомолу, комітет партії більшовиків). У 1928 році будівля була віддана Червоній Армії. У 30-ті роки його реконструювали, додавши в архітектуру нотку радянського конструктивізму. З'явився зал для глядачів на майже півтори тисячі місць, де проводилися концерти, демонструвалися кінофільми. 1941 року при захопленні Харкова німецькими військами будинок Червоної Армії був зруйнований. Після війни будинок вирішили не відновлювати, а розбити сквер на честь борців за радянську владу. Нині його перейменовано на честь борців за Україну.
Біржа
З розвитком у Харкові підприємництва та капіталізму знадобилася установа, де можна буде укладати фінансові чи комерційні угоди. На перетині Миколаївської та Торгової площі в 1880-х роках з'явився павільйон, що височіє на високому цокольному поверсі. Архітектором будівлі, більш схожої на давньогрецький храм, був архітектор Бореслав Михайлівський.
За радянських часів біржу перенесли до більш просторої будівлі на площі Тевелєва, 13 (Конституції). А саму будівлю віддали під аероклуб. Ім'я йому, звісно, надали на честь Леніна. Тут проходили виставки, читалися лекції, організовувалися зустрічі, пов'язані з відомими льотчиками та авіаконструкторами. На даху античної будівлі красувався навчальний літак «Н'юпорт». На цокольному поверсі, де у дореволюційний час зберігалися біржові сейфи, обладнали авіамодельну лабораторію. Аероклуб пробув тут лише три роки. У зв'язку з прокладанням трамвайних колій павільйон 1928 року знесли.
Про старовинний Пасаж, кінотеатр та торгові ряди читайте у продовженні статті на Мій Харків. Гарантуємо, що ви не пошкодуєте про час, витрачений на ознайомлення із історією Харкова, навіть якщо ви ніколи не були у нашому місті.
