Відмова дитини відвідувати школу – серйозний сигнал для батьків. І річ тут не тільки в тому, що загрожує батькам, якщо дитина не ходить до школи. А загрожує чимало – від адміністративної відповідальності, тобто банального штрафу до позбавлення батьківських прав. Якщо в дитини істерика, вона заявляє, що не хоче відвідувати навчальний заклад, значить, усе це неспроста. За небажанням "гризти граніт науки" часто стоять глибинні причини, які потрібно вчасно розпізнати й усунути. Інакше проблема може тільки посилитися. Що ж, давайте розбиратися.
Вікові особливості
Причини відмови відвідувати школу в дітей різного віку можуть суттєво відрізнятися.
Якщо дитині 6-9 років, можливо, вона просто не адаптувалася до нового шкільного життя. Можливо, вона сумує за батьками чи домом, боїться поганих оцінок або в неї в класі немає друзів. Такий стан може тривати перші місяці навчання.
Підлітки 10-14 років страждають від невпевненості, страху публічних виступів. У деяких випадках має місце бути булінг, непорозуміння з учителями, проблеми в спілкуванні.
У старшокласників часто немає мотивації вчитися. Дитина не бачить сенсу продовжувати "гризти граніт науки". Причини різні, наприклад, нещасливе кохання.
Дитина не хоче ходити до школи: психолог радить знайти справжню причину
Щоб допомогти дитині, потрібно насамперед з'ясувати справжню причину її небажання вивчати шкільні предмети.
Ставте запитання, не тисніть, намагайтеся налагодити довірливу розмову. Обговорюйте разом шкільні будні дитини, цікавтеся її успіхами та проблемами.
Поговоріть із класним керівником, можливо, сталася якась подія, що спровокувала в дитини постійну депресію.
За необхідності відвідайте разом із дитиною шкільного психолога. Фахівець допоможе виявити справжні причини і дасть рекомендації щодо розв'язання проблеми.
У дитини істерика не хоче до школи: способи вирішення проблеми
Коли ви встановите причину, можна буде намітити конкретні кроки щодо її усунення:
- У разі булінгу з боку однолітків необхідно повідомити про це класного керівника і домогтися припинення цькування;
- Якщо причина в конфлікті з учителем, постарайтеся налагодити з ним контакт, поясніть ситуацію;
- Допоможіть дитині знайти в класі однодумців, з якими вона зможе спілкуватися;
- Якщо школяр демотивований вчитися, поясніть йому важливість здобуття освіти, постарайтеся розпалити в ньому інтерес до навчання;
- Організуйте цікаве дозвілля дитини поза школою, щоб у неї з'явилося щось, до чого можна прагнути після уроків.
Головне – терпіння та увага до дитини. За умови довірливих стосунків у сім'ї будь-яку проблему можна розв'язати, не доводячи ситуацію до критичної.
Тим, хто цікавиться психологією і педагогікою, буде цікаво прочитати статтю потрібно розповідати дітям про війну.
