Під час боїв за Рубіжне втрати російських окупантів були ледь не в десять разів більшими ніж у Сил Оборони.
Про це в інтерв’ю ТРИБУН розповів військовослужбовець Артем Семенюк, який брав участь у боях за місто.
“В Рубіжному я опинився 28 березня 2022 року. Знайшов знайомих медиків, які вже місяць були у тих краях, і приєднався до медичних бригад, що займалися евакуацією поранених. Із перших складнощів було те, що дорога, якою ми возили поранених, обстрілювалася росіянами. І час від часу по ній та поряд з нею прилітали міни. Тому швидкість, з якою наші швидкі їздили цим шляхом — була шаленою. Дорога із купою поворотів. Тому в салоні кидало так, що ми «прилипали» до стін, тримаючи пораненого і працюючи із ним. Місце, де ми жили на той час, обстрілювалося окупантами. Часто прилітали міни, які залітали прямо у вікна, нищили уламками наші автівки та помешкання. Це дуже заважало роботі та життю. Точніше виживанню"
Невдовзі росіяни підірвали першу каністру з аміаком на місцевому вокзалі, де загинуло багато мирних жителів. Після цього “помаранчевого гриба” усе повітря над містом було забруднене його викидами. Згодом у багатьох бійців тижнями була температура 40. Той аміак вони загалом підірвали тричі, постійно збільшуючи масштаби катастрофи. Хімічний завод “Зоря” додавав адреналіну своєю присутністю, через постійні обстріли окупантів по ньому, міг здетонувати і знести усе Рубіжне щомиті”.
За його словами, у Рубіжне окупанти зайшли з півночі, з лісів, де накопичили великі сили. І поступово вони рухались разом із лінією фронту на південь, захоплюючі усе місто.
Військовий зазначає, що його побратими були добре підготовлені.
“Ми готувалися до штурмових дій з 2016 року. І всі ці роки воювали в зоні АТО, після — в зоні ООС і повномасштабне наша бригада зустріла на сході одними з перших і першими на ППД у Гостомелі збивала російські гелікоптери та їх десант”
За його словами, у Рубіжному співвідношення втрат Сил оборони і ЗС РФ було 1:10.
“Це говорить про те, яка була підготовка та мотивація. У місцевих боях нам не було рівних. Співвідношення у людях і техніці доходило до 1:12. Окупанти кидали на нас найкращі свої підрозділи. Ми їх нищили. У відповідь вони засипали нас снарядами, градами та авіацією. І таку орду наші воїни тримали 2 місяці, до самого відходу із Рубіжного. Всі полеглі та живі там — справжні герої. Це окрема епоха. Окреме життя”.
Повне інтерв’ю з Артемом Семенюком читайте за посиланням.
