Військовослужбовець на позивний “Вікі” до початку нової фази війни керував власним підприємством, строкову службу проходив у лавах Національної гвардії України, де служить наразі.
У інтерв’ю, боєць розповів про тонкощі робити снайпера на “нулі”.
В армію “Вікі” потрапив добровольцем, до повномасштабного вторгнення був підприємцем займався вантажними перевезеннями та обслуговуванням різної аграрної техніки. Ця робота дозволяла йому подорожувати всією країною, активно займався спортом, що стало у пригоді при виконанні бойових завдань.
“Вікі” мав велике бажання воювати саме на передній лінії й нищити ворога. Згодом чоловік став снайпером у 15-му Слов’янському полку.
“Приїхали представники зі Слов’янська в ту частину, де я проходив службу на той момент і запропонували перевестись. Я розумів, що прийдеться брати безпосередню участь у бойових діях і для мене це було ключовим моментом. Від самого початку повномасштабного вторгнення в мене була ціль — потрапити саме на нуль і брати участь у боях”, — згадав боєць.
Під час повномасштабної війни “Вікі” побував у численних боях в різних локаціях, включаючи Діброву, Зарічне, район Торського та Кремінські ліси. Снайпер розповів про масштаби ворожих снарядів і боєприпасів, активізацію дронів у Кремінських лісах і активність ворога, який постійно вчиться і адаптується.
“Досить важко в Кремінських лісах стримувати їх, треба постійно бути пильним. Така доля снайпера — не залишати і не розкривати позицію, навіть коли щось біля тебе вибухає та розривається. Важко, але ми тримаємось і виконуємо задачу”, — ділиться Вікі.
Читайте також: Молодь із захоплених територій вірить у деокупацію та вступає до українських вузів, – координаторка Донбас SOS.
