Наталія Бабеуш з Маріуполя вона понад два місяці провела в бомбосховищах заводу "Азовсталь", на якому працювала до вторгнення. Увесь цей час вона, між обстрілами, готувала їжу для дітей з укриття. Там малеча почала її називати "Тьотя Суп". Зараз жінка живе у Львові та волонтерить.
Про свій шлях Наталія Бабеуш розповіла Суспільному.
Бомбосховища "Азовсталі"
2 місяці та 4 дні Наталія Бабеуш ховалася від російських обстрілів в бомбосховищах "Азовсталі".
"Інформації не було, зв’язку не було, інтернету не було. Я за два місяці відвикла від телефону, я не знала, де в мене і що знаходиться. Їжа була занесена нашим керівництвом заводу. Були сухпайки, водичка була. Для води потім сніг топили, дощ збирали", – пригадує жінка.
Наталія згадує, як біля бомбосховища готувала їжу на вогні. І звідти у неї взялося прізвисько "Тьотя Суп".
"Був один самий маленький хлопчик, який не міг вимовити, як мене звати. Він казав "суп", а "Наталя" він не міг сказати. Тому я кажу: "Ну, ти їси суп? Тому давай – Тьотя Суп". І от він мене так фактично почав кликати й так залишилось", – розповідає Наталія.
На сніданок піца
Маріупольчанка каже, що їй вдалося здійснити мрію одного підлітка з укриття, який марив знову відчути смак піци. І навіть намалював омріяну їжу.
"Одного разу хлопці-військові нам принесли борошно. Я мала тільки воду. І тому я зробила такі як лаваші на багатті. І це готувалося вже після того, як вони поїли. Я зробила заготовки. А потім, коли не було обстрілів, на наступний день, я зробила тушковане м'ясо, яке теж нам приносили хлопці. Якась мама дала шматочок сиру, якась була кукурудза. І на сніданок у них була піца. Вони не очікували", – розповідає жінка.
Волонтерство у Львові
Евакуація з "Азовсталі" відбулася у травні. Після триденної фільтрації, яку влаштували росіяни, вони з чоловіком урешті потрапили до Запоріжжя, а згодом перебралися до Львова. Тут жінка активно волонтерить та допомагає іншим переселенцям.
Читайте також: З окупації вдалося повернути 17-річного учня Маріупольського коледжу, — Мінреінтеграції.
