Олександр Афонін народився та виріс на Донеччині, у місті Дебальцеве. Початок російсько-української війни припав на повноліття майбутнього військовослужбовця “Мюнхена”, однак навіть окупація рідного міста не пересилила його вірність рідній країні та фанатську любов до футбольного клубу, прихильником якого хлопець був змалечку, – донецький “Шахтар” ще в ті роки об’єднував патріотів України на сході.
Рідну домівку Олександр покинув лише у 2017 році, тимчасово зупинившись у Києві, аби мати змогу відвідувати футбольні матчі гірників. Однак пізніше він приєднався до “Азову” на посаду бойового медика.
Перші дні російського повномасштабного вторгнення військовослужбовець разом із побратимами зустрів в Маріуполі. Битва за місто стала його першим бойовим досвідом. Разом із іншими азовцями Олександр Афонін опинився у катакомбах комбінату “Азовсталь”, там вони тримали оборону до 16 травня – дня, коли за наказом весь Маріупольський гарнізон вийшов з комбінату та потрапив до ворожого полону.
За інформацією Оксани, нареченої “Мюнхена”, в Маріуполі він отримав дві контузії, пройшов Оленівку та СІЗО в Донецьку. Однак, де саме зараз знаходиться військовослужбовець, – невідомо.
“Все, що я знаю зараз, що Сашко більше не в СІЗО. Відбувся суд. Далі його відправили в колонію. Ще в Маріуполі, зі слів побратимів, які вийшли на свободу, Сашко отримав дві контузії. В якому стані він зараз, чи надавали йому допомогу, я не знаю. Це і вся інформація. Все, що я можу зараз, — чекати та вірити, що коханий скоро буде вдома”, – розповіла дівчина в інтерв’ю для видання “Свої”.
Інформаційну кампанію на підтримку “Мюнхена” розпочали його друзі, котрі теж є учасниками ультрас-руху донецького “Шахтаря”, – Віталій Овчаренко та Артем Карякін “Східний”. Довгий час вони мовчали та не поширювали дані про товариша, оскільки вважалось, що інформаційна тиша допоможе провести обмін, однак час плинув, а ситуація не змінювалась.
Поширення інформації про полоненого дало свої результати – вперше після виходу з “Азовсталі” його рідні та друзі мали можливість побачити його живим у сюжеті російських пропагандистів. Ті привезли Олександра до його рідного міста та влаштувати зустріч з матір’ю. Саме цей сюжет дозволив офіційно підтвердити статус полоненого.
“Такою є доля нас, корінних жителів Донбасу, що не зрадили Україну, ставши на її захист зі зброєю в руках. Для росіян ми найважливіші вороги. Для нас полону немає, а якщо ми туди й потрапляємо, – відпускати нас росіяни не хочуть”, – написав “Східний” у своєму Телеграм-каналі.
Друзі полоненого звертаються до всіх, хто прочитає повідомлення про “Мюнхена”, та просять поширювати інформацію про побратима: “Ми повинні зробити так, щоб його позивний був у всіх на вустах. Можливо, це дасть хоч якесь просування для його якнайшвидшого повернення додому.
Свободу всім вірним синам України! Свободу "Мюнхену" !
