Підтримати нас

“Нам є за що боротись”: підпільники пояснили, чому не згасає мотивація партизанів Луганщини

Эта статья доступна на русском языке
Артем Східний Карякін Аріф Багіров форум Луганщина
Джерело фото: Форум "Луганщина - це Україна" / ТРИБУН

Російська пропаганда завжди нівелювала спротив луганських партизанів, виставляла їх в очах суспільства меркантильними та прив’язувала всі дії підпільників до отримання коштів за свою діяльність. 20 січня 2024 року в Києві пройшов форум “Луганщина – це Україна”, одна з панелей котрого була присвячена саме історії спротиву активістів сходу України.

Аріф Багіров, краєзнавець та активний діяч спротиву російській окупації Сєвєродонецька у 2014 році, розповів про власний шлях боротьби у захопленому місті. 

“Я гадаю, що сенс продовжувати спротив, звичайно, є. Почнемо з того, що це дуже сильно підтримує інших людей. З мого досвіду 2014-го року, здавалось би, ми замалювали жовто-блакитними сердечками якусь частину міста. Наче нікому ніякої шкоди не завдали, але купа людей зрозуміли, що вони не одні, що є люди, які думають так само як й вони”.

Напис “Україна єдина” на Гвардійському проспекті 63, який створив Аріф та його товариші в 2014 році

На початку російсько-української війни для багатьох, за спогадами Аріфа, їхня діяльність дуже надихала місцевих мешканців, які втрачали віру в деокупацію міста через проросійськість частини населення. 

“Вата-вата, але потім ти виходиш вранці на вулицю, дивишся, а якісь люди вже наклеїли жовто-синіх наклейок, сердечок. І, до речі, це показувало й Україні, що на Луганщині живуть не тільки “ватніки”, принципово було важливо показувати, що це не правда, що нам є за що боротись на Луганщині”. 

Найголовніше досягнення підпільників Луганщини – росіяни бояться місцевого населення та розуміють, що вони прийшли на чужу територію, вважає партизан та військовий із Кадіївки Артем Карякін “Східний”. На початку російсько-української війни, ще бувши підлітком, він передавав українському війську координати розміщення техніки загарбницької армії.

“Ніяких фінансових винагород у нас не було. З 2014-го року ми не малювали сердечка, у нас була інша діяльність – передавали координати. Саме мені хотілося брати участь у знищенні ворога, який захопив нашу територію. Більшість людей, з якими я спілкуюсь зараз, мають таку саму мотивацію”, – запевнив партизан та військовий із Кадіївки Артем Карякін. 

Більше про форум та його спікерів можна дізнатися, прочитавши наш репортаж.

Читайте також: "Нас чекає ментальна деокупація": Олександр Бєлокобильський про проблеми на Луганщині після звільнення

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші