Протягом літа 2014 року штаб сектору "А" провів низку операцій зі звільнення Луганської області від незаконних збройних формувань та встановлення конституційного ладу. Українські підрозділи взяли під контроль Щастя, Веселу Гору, Райгородку, Гречишкіне, Безгинове, Геївку, Бахмутівку, Обозне, Христове, Панькове, Трьохізбенку, Муратове, Смолянинове, Новоохтирку, Оріхово-Донецьке, Капітанове, Боброве, Кряківку й забезпечили охорону та оборону Луганського аеропорту. У визволенні перерахованих міст і сіл в різні періоди брали участь підрозділи 80-ї, 128-ї, 30-ї, 51-ї та 1-ї танкової бригад ЗСУ, добровольчого батальйону "Айдар" і зведеного загону МВС. Завдяки цим операціям було збільшено контрольовану територію Луганської області на 30-50 км по всій лінії зіткнення, створено умови для звільнення Рубіжного, Сєвєродонецька, Лисичанська та блокування Луганська.
Бій під Металістом
17 червня в районі селища Металіст (Слов'яносербський район), за 10 кілометрів від Луганська, проросійськими бойовиками із засідки перехресним вогнем із великокаліберної зброї було атаковано колону військових Збройних сил України, що рухалась до блокпоста на околиці населеного пункту. Опівдні наступного дня силами АТО за підкріпленням окремих підрозділів Національної гвардії України територія селища була повністю очищена від проросійських бойовиків.
Наступ на Луганськ
2 липня бої точилися на околицях Луганська, а в самому місті відбувалося переміщення терористів з військовою технікою та заняття позицій, зокрема, позицій для обстрілу з ПЗРК у різних районах міста.
3 липня бої точилися на околицях Луганська, удари по бойовиках здійснювалися з м. Олександрівська, селища Металіст, які знаходились під контролем українських військових, а також з району Станиці Луганської.
Ввечері 4 липня бойовики обстрілювали східний район Луганська, Велику Вергунку та Станицю Луганську, розмістивши бойову техніку у житлових районах.
Станом на 26 липня ситуація на Луганському напрямку склалася наступна. Із західного боку місто було повністю заблоковане, перекриті дві траси на Алчевському напрямку і траса на Красний Луч, взяті під контроль населені пункти Олександрівськ, Ювілейний та Георгіївка. Операція з деблокування аеропорту пройшла успішно. Однак поряд, за кілька кілометрів знаходилося місто Лутугине - опорний пункт сепаратистів. 27 липня за спробу увійти в місто українські військові потрапили в засідку. 31 липня Лутугине було зайняте нашими підрозділами.
Облога Луганська
1 серпня почалася блокада міста. 2 серпня світло в деяких районах з'явилося в останній раз і погасло вже надовго.
6 серпня радник глави МВС Антон Геращенко нарешті озвучив офіційну позицію по Луганську: сили АТО планують спочатку заблокувати місто, а потім звільнити його від терористів. Однак наступний логічний і прогнозований хід - блокування останньої транспортної артерії, що йде через Краснодон на Ізварине, що з'єднує Луганськ з Російською Федерацією - весь час відкладався. 10 серпня ЗСУ зробили спробу зайняти Красний Луч, але вона провалилася. 13 серпня "Айдар" починає наступ на Новосвітлівку і Хрящувате - населені пункти вздовж траси Луганськ-Краснодон. 14 серпня мишоловка зачинилися - ця дорога була остаточно перекрита. Хоча насправді блокада все одно не була повною - сепаратисти все ще утримували Піонерське і Миколаївку, а звідти можна було дістатися до пропускного пункту "Північний", через який підтримувалося транспортне сполучення з Росією. 18 серпня над Станицею Луганською, яка до цього переходила з рук в руки, підняли український прапор. Але увечері 19 серпня в Луганськ з боку Миколаївки увійшла танкова колона (40-60 танків і по шість-вісім чоловік десанту на броні) без розпізнавальних знаків. Її появі передувала потужна артпідготовка в районі Краснодонської траси.
Бої за Георгіївку
20 серпня 2014 року дві повітряно-десантні роти 234 ДШП російської армії разом з окремими контрактниками 104 ДШП, а також підсилені 6-8 танками 35 ОМСБр, вибили українських військових 24 ОМБр з блокпостів "Гагарін" та "Поступ", що були розгорнуті на висотах під Георгіївкою. Українське командування зрозуміло, що бій іде з регулярними підрозділами російської армії, і викликало повітряну підтримку.
Вилетіло дві пари Мі-24 зі складу 7 ОПАА. Після того як перша пара відпрацювала по висоті, зайнятій російськими підрозділами, через брак координації друга пара відправилась туди ж, і один Мі-24П був збитий. Після вильоту авіації по висоті прямою наводкою відкриває вогонь артилерія 30 ОМБр. Російські сили були змушені відступити.
24 серпня сепаратисти завдали удару на Алчевському напрямку по Родаковому й Сабівці, а також в напрямку Щастя. Одночасно почалися бої на Краснодонської трасі. 29 серпня "Айдар" під натиском переважаючих сил противника залишив Хрящувате і Новосвітлівку.
"Щодо Луганська, то мушу сказати, що така можливість була (звільнити від бойовиків). Ми мали укріпитися в Камброді, який був домінуючою точкою над містом. На жаль, негативну роль відіграли в тому числі події під Іловайськом. Знову ж таки, в такій справі, як війна, необхідні чітка координація та професіоналізм. 2014 року було багато факторів, які нам більше заважали, ніж допомагали", — зазначав очільник Генерального штабу Віктор Муженко.
