Видання ТРИБУН закликало мешканців Луганщини поділитися власними асоціаціями з рідною областю. Це були спогади про схід сонця, аромат налитих степовим сонцем абрикос, залізницю, співи птахів та високі терикони.
Користувачі залишили понад сотню коментарів під дописом в Instagram. Ми відібрали деякі з них.
“Я з Луганщини, тому я…”
У коментарях під дописом луганчани найчастіше згадують запах перестиглих домашніх абрикос, рідні терикони, Кремінські ліси та річку Красну.
Жителі Луганщини не бояться розповідати про свої мрії. Понад усе вони хочуть повернутися додому, обійняти батьків та відновити своє рідне місто.
“Буду жити і подавати приклад нащадкам”, — пише користувачка.
Двічі вимушені переселенці діляться своїм сумом за рідними краєвидами. Деякі пишуть, що живуть заради повернення додому та звільнення свого міста.
Чимало людей з інших регіонів думають, що Луганщина — це край російськомовних людей. Проте користувачі під дописом довели протилежне.
Звісно, луганчани не забули згадати й про “тремпель”, “стулку”, “тормозок” та інші місцеві слова. Мешканці області вірять, що дочекаються схід українського сонця над Луганщиною.
Читайте також: “Європейська спадщина Донеччини та Луганщини”: у Києві відбудеться вулична виставка.
Авторка: Дар’я Наугольна
