19 грудня відбулася конференція про Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. На формі обговорювали основну мету Реєстру, механізм компенсації та питання українців.
Кореспондентка видання ТРИБУН побувала на заході та зафіксувала ключові тези.
Спікерами виступали Юлія Кирпа — членкиня Ради Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України та Ганна Христова — керівниця Київського Офісу Реєстру.
Отже, головним завданням Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України є отримання та обробка заяв громадян і пов’язаних з ними доказів.
Заяви, що подаються до Реєстру, мають відповідати критеріям прийнятності:
- збитки, спричинені починаючи з 24 лютого 2022 року;
- спричинені діями РФ, що є міжнародним правопорушенням;
- збитки спричинені у визнаних кордонах України.
Потенційними заявниками (заяви яких відповідають критеріям прийнятності) можуть бути:
- фізичні особи;
- держава Україна;
- юридичні особи.
Подання заяв
Нині подача заяв можлива через веб-портал “Дія”. Проте у 2025 році планується розширити механізми подачі, зокрема через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи).
Також позивачі зможуть постійно оновлювати свої заяви, додаючи нові документи чи докази.
Слід зазначити, що Реєстр не здійснює грошову оцінку заяв і не присуджує суми, які підлягають компенсації.
Категорії збитків і докази
За словами Юлії Кирпи, існує наразі 45 категорій, які підлягають збиткам. Серед них, зокрема:
- руйнування житлового та нежитлового майна;
- втрата бізнесу та економічні втрати;
- смерть, зникнення близьких або серйозні тілесні ушкодження;
- втрати культурної, історичної та релігійної спадщин;
- екологічні збитки.
“Наразі працює лише 1 категорія через те, що інші чекають на своє впровадження на рівні IT-системи, а це вимагає часу.
Можливо, навіть у цьому році декілька інших категорій будуть відкриті, зокрема, “Переселенці””, — зазначила спікерка.
Допустимими доказами пошкодження чи зруйнування майна є супутникові знімки, а також звіти міжнародних організацій в Україні.
Компенсаційний фонд
За словами ведучих, наразі установу не запустили. Основним джерелом її наповнення стануть заморожені активи РФ та нараховані складні відсотки.
На заході також наголосили, що 2025 рік стане ключовим для запуску всіх механізмів Реєстру та розгляду заяв.
Огляд ключових питань
Якщо квартира не приватизована та знаходиться на окупованій території, тоді заяву має подати власник помешкання.
Рада Реєстру буде в межах одного пакету аналізувати заяви щодо міст, які повністю зруйновані.
“Ми не будемо досліджувати кожен окремий будинок. Є доступна інформація з міжнародних та українських джерел, що певний населений пункт непридатний до життя, отже там усі будинки вважаються груйнованими. Але право власності варто підтвердити”, — зазначила членкиня Ради Реєстру збитків.
Чи буде компенсована вартість земельних ділянок?
Так, проте підхід застосовуватиметься подібний до колективних позовів або компенсацій. Кожен постраждалий зможе отримати певну фіксовану суму.
“Думаю, Компенсаційна комісія зважатиме на регіон, рік забудови й на площу. Ймовірно, вони будуть основними критеріями”, — зауважила пані Юлія.
Крім того, співрозмовниця наголосила, що дана Комісія не пов’язана з Фондом державного майна. Під час розгляду заяви фахівці братимуть до уваги ринкову вартість, наприклад, за договором купівлі-продажу.
Зворотній зв’язок та підтримка
Зворотній зв’язок людина може отримати через веб-версію “Дії”. А через мобільний додаток можна спостерігати оновлення щодо заяви. Реєстр комунікує з громадянами лише в електронному форматі.
Керівниця Київського Офісу Реєстру Ганна Христова розповіла, що установа продовжує працювати над роз’ясненням процедур подачі заяв і співпрацює з громадськими організаціями для надання консультацій.
Водночас індивідуальні звернення не розглядаються, а детальна інформація доступна на офіційному сайті Реєстру.
Читайте також: Житло для ВПО: чи отримають компенсацію переселенці за домівку в окупації?
