Єдиний шлях, яким українці можуть потрапити на тимчасово окуповані території пролягає через московський аеропорт “Шеремєтьєво”. Там їх чекає ретельна перевірка, вивчення вмісту телефона та особистих контактів. Про досвід проходження такої перевірки — читайте в одному з наших матеріалів.
Однак тих, хто обирає шлях Польща – Білорусь – Росія — окуповані райони України, чекають додаткові перевірки ще й на білоруському кордоні. Власним досвідом проходження перевірки з журналісткою ТРИБУН поділилася Людмила, переселенка з Луганської області.
За словами жінки, кордон Польщі у напрямку Білорусі пройшли без проблем, прикордонники задали кілька загальних питань про мету та запланований період поїздки, після чого пропустили. На білоруському кордоні черги значно більші — всіх українців, що в’їжджають до країни, відправляють на розмову із представником спецслужби.
“Спершу завели в кабінет, відразу забрали документи та телефон. Телефоном почав займатися окремий спеціаліст, під'єднав його до комп’ютера та через комп’ютер перевіряв зміст. Той, що мене викликав, почав ставити питання: хто, звідки їду, куди, до кого, на який період? Питали про ставлення до “специальной военной операции”, про контакти із українськими спецслужбами, військовими. Про політичні погляди”, — розповіла наша співрозмовниця.
За її словами, в черзі була жінка, яка випадково назвала території Україні, які тимчасово перебувають під російським контролем, “окупованими”. Їй відразу повідомили, що на територію Білорусі їй в’їзд заборонено.
За результатами розмови трьом із семи українців, що їхали одним рейсом з Людмилою, було відмовлено у в'їзді, вона була однією з них. Про причину відмови не повідомляли, однак про неї свідчив штамп, який білоруський прикордонник залишив у її паспорті.
“Далі ми чекали, поки збереться група українців, яким відмовили з іншого рейсу. Документи та телефони не віддавали відразу. Коли зібралось людей десять, нас вивели з контрольно-пропускного пункту, за межі державного кордону Білорусі. Тільки після цього віддали паспорти та телефони. Довелось шукати пусті місця в автобусах, які їхали в Польщу та просити водіїв пустити до них. Вартувало це задоволення — 60 євро до Варшави”, — розповіла Людмила.
За повідомленням Служби зовнішньої розвідки, громадяни України, які прибувають до Білорусі через інші країни, стикаються з низкою загроз. Одним із головних ризиків є проведення фільтраційних заходів, під час яких українців опитують про мету візиту, збирають їхні особисті дані та вивчають політичні погляди.
Також телефони українців вилучаються для детального аналізу, включаючи вилучення інформації з месенджерів, таких як Telegram, Signal та WhatsApp. Навіть видалені повідомлення можуть бути відновлені, що збільшує ризик затримання через можливе непередбачуване трактування знайденої інформації.
У разі виявлення інформації, яку білоруська влада вважає чутливою, можуть застосовуватися депортація або кримінальні звинувачення за статтями про екстремізм. Як і в Росії, громадяни України на території Білорусі перебувають під пильним наглядом місцевих спецслужб.
При цьому українці можуть звертатися до Консульського відділу Посольства України в Білорусі для отримання допомоги у випадку небезпеки.
Служба наголошує, що права українців можуть бути порушені у будь-який момент під час перебування на території Білорусі.
Читайте також: Соцмережі: Українців, які повторно їдуть на окуповані території через Шереметьєво, депортують на 20 років
