Після початку повномасштабного вторгнення, в лютому 2022 року, мільйони українців змушені були шукати безпечне місце за кордоном. Європейський Союз відреагував швидко: 4 березня 2022 року вперше в історії активовано Директиву про тимчасовий захист, яка надала українцям право на легальне перебування, житло, медичну допомогу, освіту та доступ до ринку праці. Наразі Європа продовжує підтримувати українців, однак формат трансформувався. Польща, Німеччина та Чехія — ключові приймаючі держави — зосереджуються не на наданні допомоги, а на довгостроковій інтеграції: працевлаштуванні, навчанні, самозабезпеченні.
Про те, як змінилася підтримка шукачів притулку в 2025 році, читайте в матеріалі видання ТРИБУН.
Скільки українців зараз у ЄС?
Згідно з даними Євростату, станом на березень 2025 року в ЄС перебуває понад 4,26 мільйона громадян України зі статусом тимчасового захисту. Найбільше українців прийняли:
- Німеччина — 1 184 890 осіб,
- Польща — 997 120 осіб,
- Чехія — 365 055 осіб.
Усього ці три країни надали прихисток понад 60 % усіх українців, які отримали тимчасовий захист в ЄС.
Польща: підтримка на межі можливостей
Польща стала першою країною Євросоюзу, яка приймала українців у значних масштабах — до літа 2022 року сюди в’їхали понад 3 млн українців, і близько 1,5 млн залишилися Про це свідчать дані Міністерства внутрішніх справ Польщі. Суспільство організувало різноманітну підтримку: безкоштовне житло, транспорт, харчування, первинна медична допомога, а також одноразова грошова виплата (300 злотих на особу).
У 2024–2025 роках держава почала згортати короткострокові програми — зокрема, безкоштовне житло. За інформацією Євростату, станом на березень 2025 року в країні перебуває 997 120 українців із тимчасовим захистом.
Читайте також: Житло для українців у Польщі: розповідаємо про отримання допомоги від волонтерів та місцевої влади
На що можуть розраховувати українці:
- перебування до березня 2026 року;
- державна медицина й освіта;
- програми перекваліфікації;
- часткова компенсація житла для певних категорій;
- доступ до ринку праці.
“Ми виїхали з окупованої Луганщини в квітні 2022 року. Чоловік одразу влаштувався на роботу, я – трішки пізніше. Дитина ходить у дитячий садочок. Як тільки приїхали, ми отримували декілька разів гуманітарку та одноразову виплату. Наразі ніякої допомоги в Польщі немає. Самі сплачуємо за оренду житла, за медичні послуги. До речі, квартиру знайти нелегко, якщо ти українець, та ще й з дитиною. Ми залишаємося тут, тому що поряд Україна, тут ми відчуваємо хоч якийсь зв’язок з Батьківщиною. Але на подальше життя розглядаємо інші країни”, – поділилася з нами пані Тетяна.
Німеччина: тривала підтримка, але є умови
Німеччина з самого початку інтегрувала українців у власну соціальну модель. За інформацією Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), до кінця 2022 року понад мільйон наших громадян отримали статус тимчасового захисту. Люди мали право на проживання, щомісячну грошову допомогу (від 400 євро), повне медичне страхування та безкоштовну освіту.
Читайте також: Допомога для українців у Німеччині зменшиться: кого це торкнеться
У 2024 році українців офіційно перевели на програму Bürgergeld — базову фінансову підтримку для безробітних. Допомога зберігається, але в обмін на активну участь у мовних курсах, тренінгах та пошуку роботи.
Згідно з даними Євростату, станом на березень 2025 року в Німеччині перебуває 1 184 890 українців зі статусом тимчасового захисту.
Сьогодні українці мають доступ до:
- фінансової допомоги (Bürgergeld);
- повного медичного страхування;
- оплачуваних курсів німецької мови;
- консультацій та супроводу з працевлаштування;
- інтеграційних шкіл для дітей.
“Ми з родиною майже три роки живемо в Німеччині. Вчимо мову, відвідуємо профорієнтаційні тренінги. Дуже класно, що є можливість отримати Ausbildung, тобто нову професію, безкоштовно. Ми плануємо опанувати мову та освоїти нові спеціальності, затребувані в Німеччині. Гуманітарну допомогу ми не отримуємо й не отримували, бо коли ми приїхали — на Tafel вже не реєстрували. Живемо за рахунок виплат для безробітних, оренду житла сплачує Jobcenter, медицина та ліки, які виписують за рецептом, є повністю безкоштовними. В цілому, Німеччина пропонує комфортні умови для українців. Із мінусів можу назвати бюрократичну систему, вологий клімат та доволі забруднене навколишнє середовище”, — поділилася ще одна співрозмовниця, яка тимчасово мешкає в Німеччині.
Чехія: стабільна допомога в межах ресурсу
Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ Чеської Республіки, ця країна прийняла близько 500 тисяч українців. Вони отримували статус тимчасового захисту, безкоштовне житло, медичні послуги, освіту та одноразову допомогу у розмірі 5000 крон.
Станом на початок 2025 року в Чехії перебуває 365 055 українців зі статусом. Про це свідчать дані Євростату. Наразі в країні зменшено прямі грошові виплати, натомість розширено програми перекваліфікації, інтеграційної підтримки та працевлаштування.
Українці можуть розраховувати на:
- легальне перебування до березня 2026 року;
- доступ до освіти та медицини;
- підтримку при працевлаштуванні;
- мовні курси та адаптаційні програми;
- тимчасове житло для соціально вразливих.
“Я живу в Чехії з 2022 року. Одразу влаштувалася на роботу та паралельно вчила мову. Ця країна в чомусь нагадує мені Україну, тут красиво й затишно, як у нас. Я можу сказати, що в Чехії я бачу своє майбутнє, навіть попри те, що я не отримую жодної допомоги від держави”, — розповіла Аліна з Луганська.
Чи досі Європа приймає українців?
Так. Тимчасовий захист для українців продовжено до березня 2026 року, відповідно до рішення Ради ЄС. У 2024 році Єврокомісія запропонувала ще одне продовження — до березня 2027 року.
Читайте ще: Волонтери допомагають українцям виїхати в Європу, зокрема з окупації
Однак варто враховувати:
- житло все частіше оплачується частково або повністю самостійно;
- доступ до соціальної допомоги передбачає участь в інтеграційних програмах;
- країни ЄС очікують від українців активності — навчання мови, пошуку роботи, самозабезпечення.
Читайте також: “Не пускають нікого”: як нові обмеження Польщі ускладнили виїзд з окупації
