Жителі Донецької області понад 10 років живуть у реаліях війни. Деякі залишилися на прифронтових територіях, інші були змушені переїхати в інші регіони України чи за кордон, а хтось виживає в окупації.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного серед 1010 респондентів, зокрема нинішніх мешканців Донеччини, внутрішньо переміщених осіб та емігрантів. Опитування охопило різні вікові групи, професійні спільноти та представників місцевої влади.
Більшість опитаних насамперед ідентифікують себе як громадяни України – таку відповідь дали 70% респондентів. Жителі області також зазначають свою локальну ідентичність, а ті, хто виїхав за кордон, почали більше ототожнювати себе з Європою.
Опитані, незалежно від місця проживання, зберігають емоційний зв’язок зі своїми громадами. Серед ВПО, які виїхали після 2014 року, понад половина все ще вважають себе частиною Донеччини. Серед тих, хто емігрував за кордон, таких 63%.
Головними факторами, що визначають готовність повернутися, є:
- Звільнення регіону та повне припинення бойових дій. Більшість учасників дослідження зазначили, що «заморожений конфлікт» або тимчасове припинення вогню не сприймаються як гарантія безпеки.
- Інфраструктурні умови. Наявність енергозабезпечення, медичного обслуговування, освіти, робочих місць та збереження майна.
- Соціальні зв’язки. Родинні та дружні стосунки є важливими мотиваторами повернення.
Згідно з результатами опитування, 60% переселенців з Донеччини планують повернутися, але лише після завершення війни (36%) або за умови безпеки в регіоні (20%). Водночас 3% готові повернутися найближчим часом, 13% розглядають таку можливість через кілька років, а понад 25% не планують повертатися.
Серед нинішніх жителів області 14% мають намір виїхати, а 20% ще не визначилися з рішенням. Основними причинами для потенційного виїзду є загроза життю через бойові дії, інтенсивні обстріли та ризик окупації.
Попри складну ситуацію, 48% опитаних висловили бажання, щоб їхні діти жили на Донеччині.
Більшість (81%) респондентів підтримують ідею створення нової економічної, соціальної та культурної моделі для регіону, а не просто відновлення зруйнованого.
Серед ключових очікувань від післявоєнної відбудови:
- Масштабна економічна реформа. Люди очікують на зміну традиційної промислової моделі Донеччини, створення нових підприємств та залучення інвестицій.
- Участь держави. Більшість опитаних вважають, що саме держава має ініціювати процес відновлення, залучати інвесторів і створювати умови для повернення людей.
- Розвиток екологічно безпечних галузей. Через руйнування промислової інфраструктури відкривається можливість побудови нової економічної моделі з екологічними пріоритетами.
Значна частина респондентів готові брати активну участь у відновленні регіону, однак вони очікують на стратегічний підхід з боку держави.
Читайте також: Мешканцям Донеччини та ВПО надають багатоцільову грошову допомогу: як отримати
