20 березня 2025 року президент Росії Володимир Путін підписав указ №159, який зобовʼязує громадян України виїхати з окупованих територій або “легалізуватися”. Це є логічною кульмінацією багаторічних зусиль щодо насильницької паспортизації мешканців ТОТ. Що це значить, яка ситуація на практиці та куди відправлятимуть тих, хто досі не отримав паспорт РФ?
Про це читайте в матеріалі видання ТРИБУН.
“Находящиеся в Российской Федерации граждане Украины, не имеющие законных оснований для пребывания (проживания) в Российской Федерации, обязаны самостоятельно выехать из Российской Федерации либо до 10 сентября 2025 г. включительно урегулировать свое правовое положение”, – йдеться в документі, який підписав Путін.
Мова про українців, які живуть на окупованих Росією територіях та не отримали документи РФ.
“Метою такої політики є анексія українських регіонів та спроба “легалізації” результатів агресії шляхом посилань на демографічну структуру населення та його “самоідентифікацію” як росіян. Завершення насильницької паспортизації також є своєрідною демонстрацією міжнародному співтовариству “вільного вибору” українців з окупованих територій бути частиною РФ та намаганням досягнути визнання територіальних загарбань у ході триваючих технічних консультацій та потенційних мирних переговорів”, – заявила Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини, членкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні.
Цікаво, що як прояв одвічної риторики про “любов Путіна до українців”, президент РФ змінив порядок “легалізації” іноземних громадян, зробивши “більш сприятливі умови” для українців. Якщо, відповідно до Указу №1126 від 30 грудня 2024 року, всі інші іноземці мають покинути територію Росії та окуповані регіони України до 30 квітня 2025 року, то згідно з Указом від 20 березня 2025 року, який стосується виключно українців, цей строк продовжено до 10 вересня 2025 року.
Подібні “більш сприятливі умови” є нічим іншим, ніж елементом російської пропаганди, і жодним чином не нівелюють порушення міжнародного права, які є результатом насильницької паспортизації і які можуть призвести до вчинення воєнних злочинів і, залежно від масштабів таких дій, — злочинів проти людяності.
В умовах, коли українцям на окупованих територіях загрожує депортація із власного дому, коли без російських паспортних документів не можна отримати навіть екстрену медичну допомогу, працевлаштуватися, зберегти право власності, коли відмова від нав’язаного російського громадянства може стати передумовою для позбавлення батьківських прав, обвинувачень в екстремістській чи терористичній діяльності, російська насильницька паспортизація набирає значних обертів.
За заявами окупаційних “чиновників” та російського міністерства внутрішніх справ, від 80 до 90% мешканців лише окупованої Луганщини отримали російське громадянство. Варто підкреслити, що процес нав’язування російських паспортних документів розпочався там ще до повномасштабного вторгнення, в 2019 році, коли своїм указом Володимир Путін змусив засвідчити лояльність до РФ кількасот мешканців окупованої Луганської області.
Читайте також: Іспит на знання російської мови, заміна водійських прав: на окупованих територіях очікуються зміни.
До правозахисників ГО “Донбас СОС” звертаються з питаннями про депортацію, але відповіді наразі на рівні здогадок. Про це розповіла координаторка організації Віолета Артемчук.
“Мене найбільше в цій ситуації дивує те, що питання про депортацію ставлять і люди вже паспортизовані. Наведу приклад. Людина отримала паспорт РФ не так давно (в кінці 2024), питає, чи не буде претензій до неї, що так довго не отримувала, що “не лояльна”, та чи можуть її депортувати. Люди бояться”, – розповіла пані Віолета.
Також, за її словами, люди питають, куди будуть депортувати: чи далеко (типу в Сибір), чи десь за місцем, у депортаційні табори.
На думку Віолети Артемчук, їх відправлятимуть у табори тимчасового утримання.
“Вони вже є. Точно знаю, що є в Ростовській області. Наразі там утримуються іноземці “неблагонадійні”, звільнені з тюрем тощо”, – розповіла координаторка Донбас СОС.
Люди звертаються до правозахисників ще з такими питаннями: чи рятує від депортації посвідка на постійне проживання? Ще було декілька запитів ось яких: проживають на окупованих територіях, але є громадянами інших країн (Азербайджан, Туркменістан), посвідки протерміновані. Що буде з ними? Головне – в українських організацій немає відповідей, адже це законодавство РФ.
Виданню ТРИБУН також відомо про людей з Луганщини, які досі не отримали паспорт РФ. Вони звертаються за консультаціями та розʼясненнями, що з ними буде далі. Люди щиро сподіваються, що їх депортують на вільну територію України.
Катерина Рашевська наголошує, що насильницька паспортизація порушує основоположні принципи міжнародного публічного права: територіальної цілісності та невтручання у внутрішні справи. Такі дії РФ вже були засуджені Генеральною Асамблеєю ООН, Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, Комітетом ООН з прав людини та іншими міжнародними й регіональними інстанціями.
Нав’язане російське громадянство не визнається Україною та переважною більшістю держав світу.
Нав’язування громадянства РФ, за словами правозахисниці, також порушує права людини — не лише в контексті права на громадянство, а й щодо заборони нелюдського поводження, свавільного втручання в сімейне та приватне життя, право власності, право на збереження ідентичності, право на освіту, право на працю, свободу пересування та вільного вибору місця проживання.
Поширення російського законодавства на окуповані території України та нав’язування українцям російського громадянства в умовах окупації також суперечить фундаментальному принципу міжнародного гуманітарного права — status quo ante bellum, порушує ряд норм міжнародного гуманітарного права щодо заборони примусу жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику та зміни громадянського статусу дітей. Нав’язування громадянства РФ неповнолітнім також має ознаки злочину геноциду в частині насильницької передачі дітей з однієї захищеної групи в іншу.
Пані Катерина зазначила, що альтернативи нав’язаному російському громадянству на окупованих територіях де-факто не існує. Кількість квот, які виділяються РФ для мігрантів, досить невисока і охоплює не лише громадян України, але й справжніх іноземців.
Залишатися “відкритим” українцем у себе вдома — означає бути під постійним ризиком стати постраждалим від російських свавілля і звірств.
Крім того, для подібної “легалізації” за відсутності російського громадянства варто надати інформацію медичного характеру, мета збору та порядок обробки якої викликають обґрунтовані побоювання щодо подальшого використання на шкоду такій особі.
“Нав’язування Росією всупереч міжнародному праву власного громадянства українцям на окупованих територіях має бути предметом майбутніх переговорів. Така політика має бути забороненою, а українським громадянам має бути доступний механізм відмови від уже нав’язаних документів”, – вважає Катерина Рашевська.
Читайте також: Людину забрали “на підвал” в окупації: що робити.
