Україна намагається кинути виклик Росії там, де вона вважається недосяжною. Африка стала полем запеклого протистояння, але чи готовий континент відмовитись від російських зв’язків заради дружби з Україною?
Про це повідомляє Chatham House.
Боротьба за серця та гаманці
Від початку повномасштабної війни Україна активізувала свою діяльність в Африці. Лише за останні три роки Київ відкрив вісім посольств у Західній Африці, зокрема в Мавританії, стратегічно важливій країні регіону. З 2022 року Африка отримала від України понад 300 тисяч тонн продовольчої допомоги та військову підтримку в зонах конфлікту.
Україна прагне послабити російський вплив на континенті, який базується на видобутку та продажу золота, що допомагає Росії обходити санкції Заходу. Саме через африканські золоті копальні Путін продовжує фінансувати війну проти України. Тому Україна сподівається, що активізація дипломатичних та економічних зв’язків із Африкою дозволить зменшити фінансові потоки, що підтримують агресію.
Випробування дипломатією та зерном
У квітні 2025 року президент України Володимир Зеленський здійснив перший офіційний візит до Південної Африки. Президент ПАР Сиріл Рамафоса відзначив символічне значення візиту, назвавши його “знаком дружби”. Однак добрі слова та гуманітарна допомога не завжди перетворюються на політичні бонуси.
2024 року Україна відновила постачання зерна в Африку, відправивши туди понад 10 мільйонів тонн продукції. Програма Grain from Ukraine надала продовольство восьми мільйонам африканців у Конго, Ефіопії, Нігерії та інших країнах континенту. Проте навіть ці значні цифри не переконали африканські уряди повністю підтримати Київ у боротьбі проти агресії Москви.
Реакція Африки: між обережністю та недовірою
Складність полягає в тому, що Україна протистоїть майже столітньому впливу Москви. Радянський Союз багато років інвестував в африканську інфраструктуру, освіту та армії. Сьогодні Росія продовжує мати удвічі більше посольств і активно веде пропаганду через соціальні мережі, використовуючи антизахідні настрої серед африканців.
Показовою є позиція країн Африки на голосуванні в ООН у 2022 році, де лише 28 з 54 країн підтримали резолюцію, що засуджувала вторгнення Росії. Деякі держави навіть погіршили відносини з Україною, звинувативши Київ у підтримці екстремістських груп, що було категорично спростовано українською владою.
Поки що Україна не змогла кардинально змінити баланс сил на континенті. Проте стратегія довгострокового партнерства, особливо у сфері сільського господарства, залишається перспективною. Україна, очевидно, налаштована грати у “довгу гру”, усвідомлюючи, що результати будуть помітні не завтра, а у віддаленому майбутньому.
Читайте також: Різкий розворот Трампа: президент США вперше визнав Росію агресором
