Які асоціації у вас викликає згадка про літо? Певно, що канікули, розваги, насолода, розміреність. Але такий відпочинок не для справжніх туристів. Для вихованців Рубіжанського міського Центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді він інший: активний, адреналіновий, з тисячею дрібних бризків та обгорівшим на сонці носом, з почуттям впевненості в друзях.
Водний туризм дуже цікавий вид спорту і, водночас, дуже складний, бо потребує неабиякої спортивної підготовки та певних наукових знань. Слід зазначити, що водний туризм активно розвивається у Центрі вже понад 26 років. За цей час наші гуртківці набули багатий досвід та досягли значних результатів. Щороку вихованці успішно беруть участь у Чемпіонаті України з організації туристських спортивних походів, здійснюючи ступеневі та категорійні водні походи по Сіверському Донцю, Пслу, Красній, Айдару та є неодноразовими призерами та переможцями. Ще задовго до початку літа діти разом зі своїми керівниками планують маршрут, ретельно підбирають та готують необхідне спорядження.
Цьогоріч вибрали незвичний і незнайомий для нас маршрут. Початок походу – м. Куп'янськ. А далі – р. Оскіл, Червонооскільське водосховище, далі знову Оскіл і нарешті – Сіверський Донець. Найскладнішим виявилася ділянка по Червонооскільському водосховищу, де нас чекали сильні зустрічний вітер та хвилі. Але завдяки вмілим та злагодженим діям кожного екіпажу всі з честю подолали і цю перешкоду. Група чітко виконувала графік маршруту. При цьому милувались неповторними краєвидами та встигали зафотографувати найбільш цікаві місця.
Відпочиваючи, юні водники продовжували удосконалювати на практиці набуті знання: правильно розпалювати багаття, самостійно встановлювати намети, чергувати по табору та поводитися на воді. Оскільки туризм тісно пов'язаний з краєзнавством, на стоянках гуртківці виконували краєзнавчі завдання в рамках Всеукраїнських експедицій учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» та «Мій рідний край», досліджували прибережну річкову рослинність, дотримання водоохоронної зони та прибирали узбережжя від побутового сміття.
Маршрут наш завершився в місті, яке поправу вважається неповторним. «Донецька Швейцарія» - таку поетичну назву має місто Святогірськ, відоме далеко за межами нашої країни своєю неперевершеною цілющою природою та великою кількістю рекреаційних місць. Але найголовніше – тут знаходиться Святогірська Свято-Успенська Лавра та Святогірський архітектурний заповідник. Рухаючись крейдяними стежками Святих гір, відчуваєш приємну насолоду, вбираєш в себе унікальну енергетику Святогір'я і розумієш філософські речі, що людина – мізерно мала у порівнянні з вічністю.
Приємно відзначити що наші батьки разом з дітьми взяли участь в такому складному випробуванні і всіляко підтримували їх власним прикладом. Велика подяка Оксані Будрік, Олексію Лютому, Наталії Свиридовій. Та педагогам-ентузіастам Ігорю Тарасенку та Олені Тарасенко, які організували такий необхідний та цікавий похід.
…Дев’ять днів промайнули дуже швидко, залишивши безліч вражень і приємних спогадів. А ще впевненість і готовність до підкорення нових маршрутів.
Олена Хмельницька, методист РМЦТКСЕУМ
