Красноріченська громада з’явилася два роки тому й з тих пір активно розвивається. Про перспективи розвитку та реалізовані в ОТГ проекти журналістам медіа платформи «Діалог» розповіла місцева активістка Олена Хмельницька.
– Ми спілкувалися з місцевими мешканцями, і більшість з них зазначили, що в громаді є великі проблеми з медициною. Як вирішуються такі проблеми?
– Ця проблема не виникла на пустому місці і вона не виникла сьогодні. На сьогодні я можу сказати, що з появою таких понять як «децентралізація» та «громада» в нашому розумінні все трішки змінилося. У нас з’явилася швидка допомога, ми реконструюємо нашу амбулаторію, і в нас є сподівання, що щось зміниться та найближчим часом наші мешканці отримають якісне медичне обслуговування.
– Наскільки люди активні в реалізації проєктів?
– Звичайно, є. Люди бачать зміни і йдуть за тими, хто їх веде. Наприклад, запропонували створити ініціативу по створенню медичного пункту в школі. Одразу в нас зорганізувалась ініціативна група, яка, за підтримки ООН, реалізувала цей проект. В цю групу входять активні громадяни. І таких прикладів можна навести дуже багато. Люди розуміють, що вони самі можуть змінювати.
– Що ви робите з відтоком молоді?
– Це проблема всієї України. Сільська територія завжди була проблематичною, тому що молодь шукала себе за межами села. Це пов’язано з працевлаштуванням, можливістю подальшого навчання. Ми можемо розширити профорієнтаційну роботу, можливо, допомогти їм зорієнтуватися. Щоб молодь розуміла, що в сільській місцевості можна себе знайти, чогось досягти. На сьогоднішній день це має бути державна політика і на рівні громади, щоб були всі зацікавлені.
– Чи є в громаді проблеми з логістикою?
– У нас є зв'язок з Кремінною і Сєвєродонецьком. Є автобусне сполучення, є залізничний транспорт. Але виїхати за територію селища можна тільки вранці, повернутися – до обіду. Звичайно, на допомогу тоді приходять інші транспорти, а це - фінансові витрати. Сьогодні я бачу, що ці проблеми вирішуються. Це – реставрація доріг. У нашій громаді зроблена дорога від перехрестя і до селища. Але цього недостатньо для того, щоб автоперевізники бачили в нас потенційних клієнтів.
– Розкажіть про громадські організації у вашій громаді, які активно працюють?
– У нашій громаді працюють кілька громадських організацій і всі вони можуть розказати про свої досягнення. ГО «Красноріченська Надія» - автори проекту ЦНАП та освітлення. «Красноріченська ініціатива» реалізувала вісім проектів, серед яких – молодіжна рада, хаб «Безпечний простір», ресурсний центр тощо. Це проекти направлені на допомогу людям, можливо, і на те, щоб себе реалізувати. У нас створена Новоолександрівська організація «Відродження», яка досить ефективно працює над створенням молодіжного хабу та над іншими проектами. ГО «Красноріченське сузір’я партнерів» об’єднує педагогічну спільноту нашої громади і на сьогодні в них є певні плани на майбутнє.
– Наскільки в громаді розвинений спорт?
– Для молоді і для дітей є достатньо спортивних майданчиків. В цьому розрізі навчальні заклади нашої громади дуже активні, тому всі вони реалізують спортивні проєкти за допомогою фондів братів Кличко і, завдяки цьому, спортивних майданчиків у нас достатньо.
Одна з наших шкіл нещодавно отримала посилку успіху зі спортивним забезпеченням. І на їх шкільному стадіоні обладнані всі спортивні майданчики.
Сьогодні стоїть проблема з «дорослими» спортсменами. Влітку вони можуть прийти на поле і знайти собі місце, щоб позайматися, а взимку з цим виникає проблема.
– Ми знаємо, що у вас на метал «ріжуть» завод. Розкажіть про це.
– Ця проблема нікого не турбує. Тому що його давно вже «порізали». Проблема тільки в тому, що це небезпечна зона для людей. Аварійна територія, яка може в будь-який момент впасти і буде багато негативних наслідків.
– Чи співпрацює місцева влада з громадськими активістами ?
– Звичайно, влада нас підтримує. Ми завжди маємо консультаційну допомогу, хоча сьогодні не вистачає більш широкого бюджету громадської участі. Треба не зосереджуватись на дрібних проектах, а дійсно реалізовувати масштабні дії. Громаді потрібно подумати, як отримувати більше від міжнародних партнерів.
– Розкажіть про проект створення хабу «Безпечний простір»?
– Цей проєкт створений у цьому році. Але рік тому ми реалізували ініціативу – воркшоп-марафон «Безпечний простір». Це ідея залучити якомога більше дітей та молоді до проблем безпеки. Ми проводили круглі столи, тренінги, спілкувалися з дітьми про те, що їх турбує, як взагалі вони розуміють свою власну безпеку. Далі ми зрозуміли, що молодь долучається, і для нас було важливим створити таке місце, де вони б могли знайти відповіді на свої запитання, консультуючись з людьми. Тоді ця ідея й виникнула – створення хабу.
– Чи багато в вашій громаді проходить тренінгів і семінарів ?
– Коли в нас створилась громада, то процеси децентралізації вони вплинули і на те, що до нас почали звертатися партнери. Ми сьогодні співпрацюємо з ПРООН, також з фондами королівства Данії. До нас приїжджають тренери, консультанти з різних питань. І сьогодні таких людей, яким це цікаво, дуже багато. В нашому ресурсному центрі кілька разів на тиждень проходять тренінги, семінари, круглі столи, обговорення. Це проводиться для того, щоб зацікавити громадськість важливими питаннями громади.
Публікація підготовлена проєктом «Створення інтерактивної медіа платформи «Діалог» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції та Швейцарії.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора та Громадської організації «Громадський Дім» і жодним чином не відображає точку зору Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії. Думки та погляди Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії можуть не співпадати з позицією автора.
