Кредитні відносини завжди викликали чимало питань та дискусій, а в період пандемії COVID-19 та карантину подібні суперечки обросли ще й новими міфами. Яка ж ситуація насправді та що мають знати внутрішньо переміщені особи про кредити, розібрався "Юридичний порадник для переселенців".
На період карантину штрафи та пеня за споживчими кредитами скасовані – Правда
Подібні зміни для підтримки осіб, які мають непогашені кредити, було запроваджено на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Так, згідно з законом у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (наприклад, сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, що може полягати у вигляді неустойки (штрафа, пені) тощо.
Відповідні положення поширюються також на:
- договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;
- договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами;
- кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів;
- кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;
- кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом;
- несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення;
- кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;
- кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов’язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.
Зверніть увагу, що звільнення від відповідальності у цьому випадку зовсім не означає, що закон звільняє клієнта від обов’язку сплати платежів за кредитом. Подібні «кредитні канікули» є лише відтермінуванням у розрахунках клієнта з банком на період карантину.
Кредитні борги у спадок не передаються - Міф
Насправді статтею 1218 Цивільного кодексу України закріплено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. Часткове прийняття спадщини при цьому, а саме – відмова від прийняття її боргової частини – не допускається.
Відповідно у спадкоємців, яким залишили у спадок борги, буде два варіанти дій:
- прийняти спадщину повністю включно з боргами;
- відмовитися від спадку шляхом написання нотаріусу відповідної заяви за місцем відкриття спадщини.
Зверніть увагу, що в разі прийняття спадщини борг, який залишився після смерті спадкодавця, погашається тільки в межах вартості успадкованого майна.
Споживчий кредит завжди можна повернути достроково, дозвіл кредитора при цьому не потрібний – Правда
Дійсно, відповідно до ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. При цьому кредитодавець зобов’язаний здійснити коригування зобов’язань споживача в бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів.
Разом з тим наголошується про необхідність уважно читати кредитний договір до його підписання! Так, договором про споживчий кредит може бути передбачено особливий порядок дострокового повернення споживчого кредиту, зокрема, обов’язок завчасно повідомити кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту.
Внутрішньо переміщені особи звільнені від нарахування пені та/або штрафів за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року – Правда, але частково
Дійсно, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є чинним і наразі, передбачено, що на час проведення АТО забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, де проводилася АТО. Однак відповідне звільнення від пені та/або штрафів згідно з цим же законом не поширюється на договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
Кредитний договір не може містити положення про збільшення процентної ставки – Міф
Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки (фіксована або змінювана), порядок їх сплати, а так саме розмір процентів визначаються у кредитному договорі.
Зверніть увагу, що якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати або зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. У цьому випадку йому достатньо буде повідомити письмово позичальника про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди зі збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний буде погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. Якщо не розрахуватися з боргами протягом відповідного строку, після його завершення доведеться сплачувати вже процентну ставку у новому розмірі.
Читайте також: 5 міфів про права дітей-ВПО
