На заході Луганської області, між селами Наугольне та Преображенне, знаходиться надзвичайно цікавий об'єкт - Преображенські печери. Вони були відкриті приблизно 40 років тому назад. Дослідники вважають цю знахідку унікальною, адже, по-перше, небагато подібних пам'яток існує в Україні, по-друге, припускають, що печерам від 200 до 350 років, по-третє, тут невичерпне поле для подальшої роботи вчених, краєзнавців, культурологів, фахівців з туризму. Це перспективна дестинація, про яку складено легенди. Тут тобі й відгомін протистояння з кочовиками, й пошуки духовних сенсів відлюдниками-монахами, й сліди декабристів... Гугліть, кому цікаво, про печери знайдеться чимало матеріалів.
Отже, в один із вихідних я помандрував на Сватовщину. Поїздом дістався з Рубіжного до станції села Куземівка. Далі - довгий шлях пішки на Наугольне. Зорієнтуватися на місцевості мені допомогла випадкова зустріч з паном Віталієм, тамтешнім жителем. Він детально пояснив, як дістатися пам'ятки. Зізнаюся, дорога була виснажливою. Але знайомство з печерами вартувало того, щоб поставити особистий рекорд у мандрах, - за день майже 51 000 кроків, або 39 км. Такого ще ніколи не було!
Стосовно пам'ятки. Рельєф між селами Наугольне та Преображенне гористий, посічений ярами та лісками. На одній із гір можна побачити доволі щільний ліс. Він виділяється серед інших. У крейдяній горі, прикритій від стороннього погляду високими деревами, руками людей створений комплекс лабіринтів, кімнат, ходів. Вже в наш час хтось подбав про благоустрій навколо пам'ятки: облаштовано сходи, лавки, вхід. Мені пощастило, що нікого не було - просто хотілося на самоті сповна насолодитися атмосферою.
Місце містичне. Тут уявляється різне. Я не ризикнув просуватися занадто далеко від входу. Поблукати в холодних крейдяних коридорах (контраст температур насправді разючий) - захоплююче заняття, але, можливо, колись іншим разом. У такій глушині варто бути обережним.
Тим самим маршрутом спустився до Наугольного. Пан Віталій привітно дозволив набрати води, адже треба було поповнити запаси: попереду чекала кількагодинна дорога назад.
Ввечері дійшов до села Новоселівське, що біля Куземівки. Там же знайшов місце для ночівлі. Такий довгий, наповнений пригодами день у Сватівському районі. Загальні враження від подорожі: це було загадково, виснажливо, незабутньо.
Спеціально для суспільно-політичного оглядача "Трибун".
Сторінка автора у Facebook.
Читайте також: Загадка давнього кургану
