19 вересня завершилися вибори в Держдуму РФ, під час яких Путін ще раз показав всьому світу, що він не збирається дотримуватися ні Мінських домовленостей, ні взагалі норм міжнародного права.
«230 тис. українців з ОРДЛО взяли участь у виборах до Держдуми РФ, ще 120 тис. проголосували онлайн», - фальсифіковані технічно розраховані цифри, в реалі в рази менше, чистий фейк російської пропаганди. Мережею гуляють реальні факти, відео, підтасовки голосів.
Спроба РФ реінтегрувати ці території – вдала чи ні? Час покаже.
Російська влада максимально прив’язала людей таким голосуванням, створила ілюзію для жителів так званих «республік», що вони стали повноцінними громадянами РФ, і їх скоро приймуть до складу Росії.
Найближчим часом ми побачимо фіктивне об’єднання ЛНР та ДНР як економічно, так і адміністративно. Сценарій на кшталт Придністров’я. Заморожений конфлікт: максимально контролювати ситуацію в ОРДЛО, проте мінімізувати витрати на утримання цих територій.
РФ веде тотальну інформаційну кампанію. Жорстко контрольовані ЗМІ – один з важелів впливу. Вибори лише перетворилися на спосіб утримання влади вузької елітною групою. Це політичний спектакль, який проводився в режимі спецоперації, щоб легітимізувати владу (іншого способу легітимації в них немає).
А яка ж наша позиція як держави з цього приводу? Чи маємо ми чітку стратегію щодо повернення цих територій, а найголовніше – людей, які там живуть? Є плани, думки, але позиції немає.
Реакція Зеленського на сесії Генасамблеї ООН імпонує. Дії Кремля є грубим порушенням норм міжнародного права. Наших людей змушують це робити. І цілком очевидно, що вони погоджуються на це, щоб зберегти своє життя та життя своїх близьких.
То що ж далі?
Єдина та солідарна з нами думка міжнародної спільноти – необхідно поставити РФ в такі умови, щоб їй було вигідно завершити окупацію наших територій.
Рішучі та послідовні дії уряду стосовно ТОТ – це перший крок до реінтеграції. Стратегії з відновлення Донецької та Луганської областей мають бути не тільки на папері, а реально підтримані та впроваджені. Ми маємо донести людям, що тут про них подбають, вони матимуть кращі умови життя. Вони – частина єдиної України.
