Закон забороняє необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу. В окремих випадках подібне порушення може призвести навіть до кримінальної відповідальності посадових осіб роботодавця.
Як зрозуміти, чи законно вам відмовляють у прийнятті на роботу, розповів Юрпорадник для ВПО.
Згідно із законом, необґрунтованою є відмова у прийнятті на роботу:
- без будь-яких мотивів, або
- з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або
- з інших підстав, не передбачених законом.
Щодо останнього випадку, то чинне трудове законодавство дозволяє відмовляти у прийнятті на роботу, коли:
- відсутня вакансія на посаду, на яку заявив себе претендент;
- претендент відмовляється від проходження випробувального терміну, який у період воєнного стану може бути встановлений для будь-якої категорії працівників;
- робота протипоказана претенденту за медичним висновком за станом його здоров'я;
- діють обмеження щодо спільної роботи на одному підприємстві осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони будуть безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному;
- наявні певні обмеження для окремих професій, посад або робіт:
- щодо рівня освіти (лікарем, наприклад, може працювати лише особа з відповідною медичною освітою);
- щодо віку (для виконання робіт із важкими чи шкідливими умовами праці, наприклад, не можуть залучатись особи молодші 18 років);
- щодо наявності громадянства України (іноземці, зокрема, не можуть працювати на посаді державного службовця);
- щодо статі (існує обмеження у залученні жінок до окремих видів гірничих робіт);
- щодо стажу (допустимою, наприклад, є вимога мінімального стажу роботи за спеціальністю для зайняття посади);
- щодо судимості чи іншої заборони (вироком суду особі може бути обмежено право займати певні посади чи займатись певною діяльністю);
- щодо бездоганної ділової репутації (керівником банку, наприклад, не може бути особа, що раніше керувала банком, який збанкрутував);
- щодо сумісництва (законодавством про запобігання корупції встановлені обмеження щодо виконання іншої оплачуваної діяльності особами, що виконують функції держави).
При цьому, на вимогу претендента, а вагітній, жінці з дитиною до 3 років чи одинокій особі з дитиною до 14 рокі або дитиною з інвалідністю в обов’язковому порядку, повинні бути надані мотивовані причини відмови в письмовому вигляді. Роботодавець також повинен мати підтвердження того, що кваліфікація чи професійні якості претендента не відповідають запропонованій посаді. Вимоги не повинні бути завищені та мають вкладатись у межі, визначені відповідними кваліфікаційними довідниками.
Разом із тим, із окремими категоріям осіб роботодавець безумовно зобов’язаний укласти трудовий договір. Це стосується:
- молодих фахівців, направлених у встановленому порядку на таке підприємство;
- працівників, запрошених на роботу в порядку переведення;
- виборних працівників після закінчення терміну повноважень;
- працівників, яким надане право поворотного прийняття на роботу.
Зверніть увагу, що необґрунтована або незаконна відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду протягом 3-місячного строку, який починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Читайте також: Підприємцям Донбасу допоможуть розробити бізнес-плани
