Ми все частіше стикаємося з дезінформацією через війну з Росією. У новинах з'являється більше фейків, але, окрім текстового обману, росіяни можуть вдатися до маніпуляцій за допомогою фотографії. Маніпуляції із зображеннями вже давно стали інструментом боротьби за розум та емоцію людини, адже світлина - це теж зброя в інформаційній війні. Буває важко одразу помітити зміни у зображенні неозброєним оком, а якщо приправити їх гострим текстом - критично оцінити «сенсацію» стає майже неможливо. Про те як Росія в своїй пропаганді використовує фотозображення поговоримо в сьогоднішньому матеріалі.
Найчастіше фотоконтентом маніпулюють за допомогою:
завчасно вигаданого сюжету, який конструює сам автор;
хибного контексту, де один факт видається за інший;
ретуші, де реальність корегується програмами на кшталт «Photoshop»;
зміни сприймання матеріалу за допомогою використання ракурсу, композиції тощо.
Постановна фотографія
Нагадаємо, що в Росії фотофейки використовують ще з часів Другої світової війни. Яскравий приклад - підняття прапора над рейхстагом, фотографія Євгена Халдея. Це дуже відомий випадок маніпуляції, причому на всіх рівнях. Це спеціально поставлена фотографія, її не було – і її зробили. Це класичний приклад того, як пропагандистська фотографія видається за журналістську фотографію.
Одним з прикладів такого типу фотофейків на початку війни була поширена у 2015 році фотографія із зображенням хлопчика на тлі зруйнованих будівель. Він, як стверджувалось в описі до фото, «шукає маму серед руїн» нібито після обстрілу Збройними силами України.
Насправді ця фотографія - постановчий кадр з відеокліпу проросійського співака Дена Леві.
Один з найбезглуздіших фотофейків під час повномасштабного вторгнення — напад на Соловйова і книга з підписом «Подпись неразборчиво» як доказ.
Володимир Путін заявив, що Україна нібито готувала напад на «відомого російського журналіста». «Жертвою» нескоєного замаху виявився один із провідних російських пропагандистів Володимир Соловйов. Росіяни знайшли беззаперечні докази провини - саморобний вибуховий пристрій, вісім «коктейлів Молотова», шість пістолетів, обріз мисливської рушниці та гранату РГД-5, українські паспорти та «націоналістичну літературу» з автографом «Подпись неразборчиво».
Активно використовують постановні фото і під час пропаганди в Росії. В червні російське представництво з контролю над озброєнням у Відні опублікувало твіт з фотографіями антиросійських наліпок на території концентраційного табору та музею Аушвіц-Біркенау в Польщі. Стікери, розміщені у музеї до 22 червня - у день нападу Німеччини на Радянський Союз, містили текст: «Росіє і росіяни, ми вас ненавидимо. Єдиний газ, на який заслуговуєте ви та ваша країна, — це «циклон Б» (який використовували для вбивств у концтаборах). Цей твіт поширило у своєму акаунті Міністерство закордонних справ Росії.
На публікацію відреагував музей Аушвіц-Біркенау, спростувавши поширення неправдивої інформації офіційними джерелами російської влади: «Усе вказує на те, що фотографії є маніпуляцією, а інцидент слід розглядати як примітивну та грубу пропаганду».
25 травня президент Росії Володимир Путін нібито зустрівся з російськими військовими, пораненими на війні в Україні, в лікарні. Однак насправді роль військових "грали" підставні люди.
Цікаво, що один із "поранених в Україні бійців ЗС РФ", уже брав участь у путінських постановках як актор масовки. Тоді він був нібито робітником заводу.
Подібні "театральні вистави" - звичайна справа для російського президента, мабуть, він дуже боїться зустрічатися зі своїм народом.
Фото поза контекстом
Це найпопулярніший тип фотофейків, на якому и ми зупинемось подробніше.
Ще в 2014 році на російських порталах з'явилася новина про те, що в блогах і соцмережах «бандерівців» поширилося фото, на якому зображений українець, що нібито поїдає руку росіянина.
Але виявилось що це фото не з України, а зі зйомок російського фантастичного фільму 2008 року «Ми з майбутнього».
Трохи пізніше під час візиту в 2015 році на той момент віце-президента США Джо Байдена до Києва 2015 року поширювалася фотографія людей, що стоять на колінах біля будівлі Кабінету Міністрів України. У підписі під фото зазначали, що це були жителі Києва, «які зверталися до Байдена, щоб він врятував їх від Яценюка» Але тоді тисячі людей вийшли в центр Києва для вшанування пам’яті перших жертв зіткнень під час Євромайдану.
Навесні 2022 року в мережі інтернет з’явилося фото начебто повідомлення росіян на руїнах у Бучі “А кто разрешил вам жить красиво?” Одне з перших джерел, яке поширило фото 7 квітня – Facebook-спільнота «Чернігівський кисіль». Потім світлину опубліківав у своєму Telegram-каналі радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.
З’явилася світлина навіть на Facebook-сторінці інформаційного агентства АрміяInform, зробило новину й видання «Сьогодні».
Однак фактчекери запідозрили у цій картинці, щось не те і перевірили, коли ж вона була створена. Виявилось, що фото зроблене в не в Україні, а в росії і вперше поширили його у 2016 році на сайті «шутки за 300». Ще одна деталь, яка вказує на фейковість фото – далеко не весняні пейзажі за руїнами. Там чітко видно зелень, яка у Бучі ще навіть не встигла з’явитися.
Ще в одному фотофейку прокремлівські сайти використали для ілюстрації знимки знищеного під час боїв за Донецький аеропорт 2014 року Іверського монастиря.
«Українські війська цілеспрямовано обстрілюють православні церкви у Краснолиманському районі Донецької Народної Республіки», – пише агітпроп.
Насправді, Іверський жіночий монастир, яким пропагандисти проілюстрували матеріал, належав до Московського Патріархату й постраждав внаслідок боїв за Донецький аеропорт, що точилися у 2014-2015.
Відео з пошкодженнями монастиря, який російська пропагандистська машина сьогодні використовує для ілюстрації нової брехні, також з’явилися ще у 2015 році.
Ще під час повномасштабного вторгнення російські пропагандисти запустили фейк, що українські жінки-військові нібито поширюють нацистські заклики у застосунку для знайомств Tinder.
Розслідувачі фактчекінгового ресурсу StopFake поспілкувалися з однією з дівчат, чиї фото публікували пропагандисти – Шурою Рязанцевою. Дівчина служить у лавах ЗСУ та не має профілю у Tinder. Світлину для фотофейку росіяни взяли з її Instagram-акаунту. За словами захисниці, публікації їй почали надсилати підписники.
Російські ЗМІ створюють образ добрих російських військових, які не розстрілюють мирних українських громадян, а навпаки, намагаються створити гуманітарні коридори та вивести місцевих жителів із найгарячіших точок бойових дій. Наприклад, навесні російські ЗМІ опублікували фото зруйнованого ірпенського мосту, під яким місцеві жителі, чекаючи евакуації, ховалися від російських обстрілів. У версії російської пропаганди міст та люди опинилися в Маріуполі, а евакуацію зривала українська сторона.
Сьогодні мешканці Росії схильні вірити постановчим кадрам на телебаченні. Однак пропаганда поза межами Росії під час повномасштабної війни в Україні виглядає не надто вдалою. Так, під час повномасштабного вторгнення у пропагандистських телеграм-каналах поширювалася фотографія пройнятої розпачем дівчини, яку називали дочкою президента Володимира Зеленського. Дівчина, яка зовсім не схожа на дочку президента, начебто «називає свого батька нацистом». Насправді російська пропаганда тут використовує скриншот з відео, де дівчина з відчаєм просить свого хлопця про новий айфон. Але називає її дочкою президента України. Аби розвіяти цей фейк, достатньо вбити в пошуковику «дочка Зеленського». Але мало хто з росіян це робить.
Також символом візуальної пропаганди на підтримку окупації України стала бабця з радянським прапором у руці. Під час звільнення одного з українських населених пунктів Харківської області до українських бійців підійшла бабуся з радянським прапором у руці. Вона переплутала ЗСУ з армією РФ і вітала їх з окупацією. Військові передали бабусі їжу, а червоний прапор забрали. Втім, бабуся не хотіла приймати від них допомогу і висловилась на підтримку окупаційного режиму.
Сюжет із бабусею відразу перехопила російська пропаганда. На вулицях міст Росії розвісили рекламні банери з зображенням бабусі з червоним прапором. На 9 травня скульптуру бабці встановили в декількох містах Росії як новий символ підтримки дій армії РФ в Україні.
Також у соцмережах поширювали фото нібито трун із тілами російських солдат на вантажівках з літерою «Z», які повертаються в Росію.
Однак на оригінальній світлині зображені вантажівки з контейнерами для ракет ЗРК «Бук» та немає позначок «Z», саме фото зробили в 2014 році. На світлині відсутні літера «Z» та вказівник «Россия», а самі контейнери - темно-зеленого кольору.
Також популярності набуло фото нібито огляду українського полоненого у Донецьку, на тілі якого видно татуювання із зображенням фашистської символіки. Утім, фото зроблено ще у червні 2005 року у білоруській в’язниці.
Зворотний пошук у Google показує, що фото опубліковано на порталі Getty Images у категорії «татуювання ув’язнених». У підписі вказано, що це медогляд в’язня у 15-й колонії міста Могильова (Білорусь) 22 червня 2005 року.
Фото поширюють у мережі багато років та використовують як доказ того, що в різних країнах підтримують фашизм. Так, зображеного в’язня видавали також за польського призовника. А в 2015 році це ж фото поширювали із підписом, нібито на ньому - новобранець української армії.
Додавання «ефектів»
Видання "Донпрес", яке контролюється окупаційною "владою" Донбасу повідомляло, що читачі надіслали до редакції фото з класу однієї з українських шкіл. На знімку видно плакат із закликом до учнів розповідати вчителям, якщо батьки учнів говорять вдома російською мовою або у них є родичі в РФ.
Однак у мережі звернули увагу, що заклик плаката українською написаний неправильно - "розпові вчительке". На картинці є й інші граматичні помилки. Крім того, якщо розібрати картинку детально, то виявиться, що малюнок пса Патрона взят з одного з ютуб-каналів, а картинка пташки - з сайту, де безкоштовно можна скачати векторні зображення для дизайну. Тож це зображення - це робота дизайнера, а не справжнє фото.
Варто зазначити, що помилка пропагандистів вже стала мемом в українському інтернеті поруч із “бавовною”. Наприклад «Дія» пропонує інструкцію, як розпізнати справжнього громадянина цифрової держави.
Відзначились також «Укрпошта», «Київстар», Freelancehunt, «ПУМБ» та інші.
Не перший рік у Росії розповсюджують фейк про форму бійців ЗСУ, яку російські медіа називають "непристойною".
Однак, таких шапок немає на балансі української армії. Тобто ті фото, які публікують на російських сайтах – це фотошоп.
Цікаво, що не цурається користуватись фотошопом і прес-служба президента Росії. Наприклад, навесні Володимир Путін нібито зустрівся з жінками-пілотами та стюардесами і розповів їм про мету та ситуацію з «військовою операцією» в Україні. У Центрі протидії дезінформації швидко виявили, що жодної зустрічі не було. Був лише запис Путіна на фоні зеленого фону, а стюардес потім за допомогою спеціальних програм «домалювали».
При детальному вивченні відео можна переконатися, що воно було зроблено з використанням технології хромакею, коли в кадрі можна поєднати зйомки, зроблені у різних місцях.
Більше того, з'ясувалося, що й стюардеси були не справжні, а актори при ФСБ. У ЗМІ з'явилися докази, що одну зі «стюардес» раніше було зафіксовано на фоні Путіна, але в інших іпостасях, наприклад, продавщиці морозива.
На початку війни представники країни-агресора намагалися використати Deep-fake з зображення президента України Володимира Зеленського, щоб за допомогою дезінформації змусити українські війська скласти зброю. Однак, якість Deep-fake була низькою. На відео тіло президента України майже не рухалося, коли він говорив, за винятком голови. Його голос звучав деформовано і майже грубо.
В подальшому фейкові відео активно використовували у країнах НАТО. Наприклад, з цифровим логотипом BBC News в одному відео говорилося, що військовий командувач Польщі видав наказ про переведення армійських військ у «найвищу готовність».
Пізніше ВВС заявило, що такого відео не існує і що їхній бренд був використаний для створення фальшивого фільму. Польські чиновники також звинуватили Москву у здійсненні кібератак на країну. І подібні прикладі далеко не одноразові, коли пропагандисти створюють фальшиві відео, або користуються технологією Deep-fake.
А ось простий приклад фальшивого фотозображення, створеного шляхом редагування оригіналу в Adobe Photoshop.
Це скріншот зі сторінки однієї з проросійських груп у російській соціальній мережі Vkontakte. Широко поширений знімок показує немовля, нібито зі свастикою на руці. На фотографії напис: “Шок! Персонал одного з пологових будинків у Дніпропетровську дізнався, що породілля була біженкою з Донбасу і дружиною загиблого солдата. Вони зробили рану у формі свастики на руці дитини. Минуло три місяці, а шрам ще видно“.
Ця фотографія, звичайно, підробка. Оригінал можна легко знайти в Інтернеті. Дитина на фото не має жодних ран.
Російські ЗМІ також поширювали фотофейк із українськими бійцями, які начебто крадуть корову. Проте оригінал зображення свідчить зовсім про інше, ніж повідомляють росіяни.
Так, в Росії фото опублікували із заголовком: «Київські силовики крадуть худобу у мирних жителів». На фото українські військовослужбовці несуть начебто худобу.
Оригінал фотографії можна побачити на українському порталі «Думская», з датою публікації 24 жовтня 2014 року. Ці фото зроблені на одному з полігонів Одеської області, де проходив польовий вихід курсантів Військової академії. Протягом трьох тижнів першокурсники і другокурсники цього вишу відпрацьовували навчальні питання з тактичної, вогневої, інженерної, військово-медичної підготовки, розвідки, РХБЗ, військової топографії та здійснювали стрибки з парашутом із вертольоту «Мі-8».
Ще, як приклад можна навести фото з лідером Чечні Рамзаном Кадировим. 28 березня він повідомив, що перебуває в Україні. Того ж дня проросійські сторінки у соцмережах почали викладати його фото, де він стоїть на колінах з кулеметом. Уважні користувачі помітили на задньому плані автозаправку російського бренду «Pulsar», яких в Україні немає.
Також, у Facebook поширювалося фото з нібито українським військовим з важкими пораненнями, який перебуває у лікарні. Зображення супроводжувалося емоційним текстом з закликом поставити лайк та зробити репост. Як з’ясувалося, фото було оброблене. Це помітно за неприродним освітленням тіла «військового». Оригінал світлини з’явився у Facebook ще 2014 року.
Як перевірити фото на справжність
Перш за все варто уважно оглянути фото та звернути увагу на деталі, порівнявши їх із супровідним текстом. До прикладу, впевнитися у відповідності погоді, розташуванню, архітектурі, назвам вулиць, номерам машин.
Крім того, можна звернути увагу на деталі, що вказують на редагування зображення. Це неприродні перспектива, тіні, віддзеркалення, фокус, контрастність та кольори.
Ще один момент, на який варто звернути увагу, це текст, а саме його емоційність. Зокрема, слова «шок», «сенсація», «терміново» та подібні. До прикладу, світлини з невідомими людьми, які мають каліцтва або вади розвитку, з’являються у Facebook регулярно.
Для оцінки правдивості фото можна також перевірити ресурс, де він опублікований. Сайт або сторінки авторитетного ЗМІ з високою ймовірністю свідчитиме про його справжність, тоді як ресурс з сумнівними новинами вказуватиме на необхідність критичного ставлення до фото.
Ще один спосіб - перевірка фото через системи пошуку зображень. Найбільш популярна з них - Google. Щоб скористатися сервісом, потрібно клацнути правою кнопкою мишки на зображення, там обрати «Пошук зображення через Google Lens», а у вікні, що відкриється — «Знайти джерело зображення». Після цього відкриється вікно пошуку Google, де можна побачити, де ще це зображення було опубліковане.
Варто також зазначити, що фото перед публікацією можуть віддзеркалювати з метою уникнення виявлення фальсифікації. Якщо у вас є сумніви у певному фото, ви можете відзеркалити його з допомогою фоторедактора та перевірити у пошуку.
Автор: Антон Малиновський
