Наприкінці січня 2025 року окупаційний ресурс “Вести Луганск” опублікував відео та пост про те, що в Алчевську нібито розпочали масштабну реконструкцію двох центральних площ міста – Центральної та Радянської – і парку Перемоги.
Відео сюжету:
На перший погляд здається, що росіяни взялися за відновлення міста, але місцеві мешканці знайшли неправдиві факти у цьому сюжеті.
Так, у відео сказано, що Парк Перемоги не ремонтувався більше 50 років, а перший етап реконструкції завершили у 2023 році. Окупаційний ресурс “ЛуганскИнформЦентр” повідомляв, що 28 грудня 2023 року парк було відкрито після першого етапу реконструкції.
У 2024 році ми публікували фото цього парку у нашому Telegram. Такий стан він має зараз:
“Да, были сделаны работы (у 2023 році). Ну как, одна жительница, идя с внуком из парка, правильно сказала: что я сюда пришла - смотреть на брусчатку? Детям нормальных аттракционов нет! Все в аварийной ситуации, и никому до этого нет дела. Где им проводить лето? В Луганск ехать? Не наездишься. Боль и скорбь за наш Алчевск” – пише один з мешканців.
Але повернемося до сюжету. Місцеві мешканці звернули увагу на твердження, що Парк Перемоги “не ремонтувався більше 50 років”.
Місцева група вирізала цей момент та виклала у соцмережі з таким підписом: “Ещё один перл от корреспондентки Дарьи Лукьяновой. Парк Победы не ремонтировался более 50 лет со дня основания”.
За словами місцевих мешканців, у 2012 році там роботи все ж таки проводилися, але без ремонту атракціонів: “В 2012-м был ремонт парка Победы, без аттракционов, конечно, ну так и в 2023-м никто их не ремонтировал”.
У 2012 році дійсно відбулася реконструкція парку. За інформацією видання “Наші Гроші”, КУ «Алчевський центр дозвілля населення» Луганської області 20 червня 2012 р. за результатами тендеру уклала угоду з ТОВ «Керуюча компанія «Атлас» на благоустрій Парку культури та відпочинку імені Перемоги на території міста Алчевськ вартістю 1,7 млн грн.
За даними видання, до кінця 2012 року було потрібно провести роботи із заміни асфальтобетонного покриття, встановлення лавочок, гойдалок, фарбування атракціонів тощо. Отож за словами місцевих мешканців, ремонтні роботи були, тільки проросійські пропагандисти вирішили цього не згадувати або ж про це не знали.
Далі у сюжеті йде мова про фонтани поблизу міської ради Алчевська на Радянській площі.
Місцевих обурило те, що пропагандистка сказала: “Фонтаны также планируют реконструировать. Им 20 лет, 15 из них они не функционируют, и за это время их состояние пришло в негодность”.
Вони назвали ці слова абсолютною брехнею та надали докази. Так, є відео від 1 травня 2016 року, де фонтани працюють. Нагадаємо, Алчевськ перебуває у тимчасовій окупації з 2014 року.
ВІдео: фонтани у Алчевську 1 травня 2016 р.
Тобто місцева група та архівні фото підтверджують, що фонтани раніше працювали.
Фото: фонтани поблизу міськради, фото до 2014 р. / Wikimapia.
За словами місцевих, у 2018-2020 роках фонтани неодноразово зазнавали вандалізму зі сторони підлітків, які там каталися на велосипедах. Ймовірно, цьому можна було б запобігти, та на той час “адміністрації” це не було потрібно.
Фонтани, за даними місцевої групи, в основному не працювали з осені 2014 року, тому що почалися проблеми з водою через тимчасову окупацію.
А ось що пишуть місцеві мешканці у коментарях:
“В 2000-х годах в них купались даже, но если по её логике судить, фонтаны не работали уже в 2005-м – а это чистое враньё. Они до 2014 работали точно”.
“Да даже позднее 2016-го они работали, это точно!” – стверджує одна з мешканок.
“Девиз ЛНР, придуманный Пасечником, – враньё на каждом шагу” – описує ситуацію один з місцевих мешканців.
Показуючи у своїх сюжетах окуповану Луганщину, пропагандисти намагаються штучно загострити проблеми. Від них звучать тези “украинская власть не ремонтировала 20, 30 лет…”, та це звичайні маніпуляції. Так сталося і в нашому прикладі, де росіяни навмисно чи ненавмисно приховали інформацію про ремонтні роботи, що відбувалися до окупації. Все це має на меті виправдання російської агресії і наголос на тому, що тільки окупаційна влада намагається поліпшити життя містян.
Автор: Євген Я.
