Століттями людство буквально боготворило кохання. Уже одна та обставина, що на жодну з літературних тем не написано такої безлічі всіляких драматургічних і віршованих творів, свідчить про те, що люди завжди надавали цьому почуттю винятково важливого значення. Так, що тут говорити! З найдавніших часів йому приписували мало не містичні властивості, і навіть у наше донезмоги прагматичне 21 століття мільйони людей готові пожертвувати багатьом, тільки для того, щоб їхнє почуття виявилося взаємним. Так що ж таке кохання?
Рекомендуємо прочитати: Які звички крадуть вашу молодість?
Не так давно на противагу фразам поетів і філософів вчені дали свою відповідь на питання про походження любовного почуття, яке віками мучить уми.
Любов – біохімічна реакція?
У результаті багаторічних досліджень вони дійшли висновку, що кохання - це не що інше, як біохімічна реакція, що протікає в нашому мозку, а каталізаторами та безпосередніми винуватцями всієї складної гами відчуттів, що виникає під час захворювання на "любовну лихоманку", є всього-на-всього гормони.
Саме їхня дія і викликає в нас у грудях трепет і те незабутнє відчуття, коли нам здається, що в нас виросли крила за спиною. Таким чином, мудра природа підганяє до виконання головної життєвої місії – продовження роду.
Гормони – каталізатор "любовної мани"
Так що ж це все-таки за гормони?
По-перше, фенілетиламін. Ця хімічна речовина міститься в шоколаді і її дія схожа на ефект від прийому амфетамінів. Їй ми завдячуємо відчуттям душевного підйому та ейфорії, а також тим, що в нас зникає сон і апетит.
Коли початкове збудження минає і нас охоплює ейфорія від того, що об'єкт нашої пристрасті перебуває поруч, це означає, що в справу вступили ендорфіни. Ці хімічні речовини ще називають "природними наркотиками". Їхній седативний, заспокійливий ефект сприяє відчуттю стабільності та допомагає перевести стосунки в довготривалу фазу.
Ще один гормон, на якому б хотілося зупинитися і який входить до складу любовного коктейлю, називається серотоніном. На відміну від попередніх хімічних речовин він є нейротрансмітером – провідником електричних сигналів між клітинами головного мозку і відповідає за настрій та працездатність. Коли людина закохується, рівень серотоніну падає. Це призводить до того, що думки про коханого або кохану набувають нав'язливого характеру, а також підвищують ризик депресивних станів.
Ось, по суті, і вся формула любові. Не якась там мана чи затемнення, а природна біохімічна реакція. Пам'ятаючи про це, ми зможемо уникнути небажаних зв'язків і не сліпо довірятися поклику природи. Адже, якби "любовний наркотик не зносив дах", рано чи пізно він припинить діяти, і тоді жорстока реальність не забариться про себе нагадати, явивши нам об'єкт наших мрій у зовсім іншому світлі.
