Мандрівний культурний шелтер Луганщини подорожує Україною та нещодавно завітав до Дніпра. Упродовж трьох днів, з 26 по 28 серпня, шелтер проводив три різні події та познайомив дніпрян з культурою Луганщини.
ТРИБУН відвідав цей захід та розповідає про найяскравіші моменти.
У перший день відбулася публічна дискусія "Культурна деокупація: з чого починати?". У форматі "вільного мікрофона" запрошені спікери розмовляли з іншими гостями та ділилися своїми думками стосовно культурної деокупації, дієвих способів та форматів взаємодії між людьми.
Однією із запрошених спікерок була Ганна Рясна, директорка Луганського обласного центру підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень. У своїй промові вона розповіла про дієві способи реалізації культурної деокупації. Вона наголошує, що потрібно позбутися всього російського та створювати культурні бренди маленьких населених пунктів.
"Коли почав діяти закон про декомунізацію, то всі російські "вбрання" сховали, але не прибрали їх з обліку. Ми провели ревізію, а вони так і лежали в якійсь шафі, бо не можна просто взяти й викинути їх. Також було багато написів російською, які ніхто не змінював. Все російське повинно піти з нашого життя, починаючи з тих самих костюмів. Також дієвим кейсом може бути такий крутий проєкт як "Малі міста - великі враження". Це коли приїжджають експерти, які аналізують культуру маленьких населених пунктів та створюють культурний бренд для кожного з них", - розповіла Ганна Рясна.
На цю подію завітало багато громадських активістів, культурних діячів, митців. Вони активно дискутували на теми розвитку української культури як на Луганщині, так і в Дніпрі, створення можливостей для молоді та боротьби з російською пропагандою.
"Мене турбує питання саме культурної деокупації. Зараз багато говориться про відбудову інфраструктури, але мені здається, що найбільші складнощі будуть саме в культурному відновленні. Особливо для Луганщини, бо вона багато часу перебувала під впливом російської пропаганди. З мізками людей професійно попрацювали, тому потрібно витратити багато зусиль, щоб позбутися імперських та радянських наративів", - наголосила Олена Ніжельська, директорка Кризового медіацентру "Сіверський Донець".
Наступного дня люди відвідали фотовиставку "Мандрівний Старобільськ". На виставці показали неймовірні краєвиди Старобільщини від луганських фотографів. Митці мали змогу показати людям, яким було прекрасним їхне рідне місто ще до окупації.
"Коли я дивлюсь на фото, то відчуваю біль. Я читала описи кожного з фотографів та уявила, в якому становищі зараз це місто. Ось дивлюсь на ці гарні будинки та розумію, що сьогодні там відбувається жахіття", - поділилася враженнями від виставки Юлія Журавель, відвідувачка заходу.
Один з фотографів, Денис Черв'як, презентував на цьому заході свій власний фотопроєкт, на якому зображені його найулюбленіші місця в Старобільську.
"Це проєкт під назвою "Старобільськ". Він складається з трьох серій. Перша - це пейзажі міста, далі у верхній частині - стріт фотографії, а останні - фото туманної прогулянки. Для мене цей проєкт ще не закінчено, бо дуже хочеться повернутися у Старобільськ та зробити світлини вже після деокупації. Саме тоді я вже буду вважати, що він остаточно завершений", - додав фотограф.
Наприкінці був атмосферний квартирник. Музиканти та поети з Луганщини та Дніпра об'єдналися разом та поділилися своєю творчістю. Глядачі не змогли стояти осторонь та теж співали разом з артистами.
Останньою подією була антилекція з української літератури "ВитвірUA". У Дніпровській центральній міській бібліотеці зібралися пошановувачі української літератури. Вони познайомилися з такими творами як "Меланхолійний вальс" Ольги Кобилянської, "Лихі люди" Панаса Мирного та "Доктор Серафікус" Віктора Домонтовича.
Загалом Дніпро - це вже друге місто, до якого завітав шелтер. Спочатку він приїхав до мешканців Черкас. Як розповідають організатори заходу, цей проєкт орієнтовано на ВПО. Вони хочуть розказати про переселенців, об’єднати їх з місцевими спільнотами та дати майданчик для обміну думками.
"Ми обрали саме ці два міста, бо за статистикою тут знаходиться найбільше переселенців з Луганщини та Донеччини. Власне, наразі ми зупиняємося поки на цих містах, але після певної паузи ще будемо думати, як нам розширити свою географію та в яких містах буде доцільно поговорити про культуру та про все на світі", - додала Анастасія Літашова, організаторка шелтеру.
Читайте також: Картини переселенки з Рубіжного реалізують у США
