У 2021 році Олексій Бурцев відкрив в Луганській області власну клініку під назвою “DentAlex”. Та з початком російського вторгнення він втратив бізнес та почав допомагати цивільним та військовим як волонтер.
Про це Олексій Бурцев розповів в інтерв’ю ТРИБУН.
Олексій із родини лікарів, тож свого часу сам вирішив працювати у медичній сфері та допомагати людям.
“Обрав напрям щелепно-лицьової хірургії, бо в Україні таких спеціалістів дуже мало. Почав працювати у Рубіжному та відкрив власну клініку “DentAlex”. Хотів створити заклад, який би надавала якісні послуги та відповідав всім стоматологічним нормам”, — наголосив Олексій Бурцев.
Стоматолог розповідає, що у клініці велику увагу приділяли військовим, яких часто лікували безкоштовно.
“Клініка була затишною та приємною як атмосферою, так і цінами. Я залучав інвесторів та створив проєкт для безоплатної допомоги військовим та людям з обмеженими можливостями. Хотів показати власним прикладом, що благодійність - це фундамент для майбутнього нашої країни. Бо стоматологічні послуги часто дуже дорогі, не кожна родина може собі це дозволити”, — стверджував лікар.
Олексій Бурцев працював у Рубіжному до середини березня 2022 року.
Було важко. Бо деякі працівники одразу евакуювались, тож навантаження стало більшим. Почали зникати зв’язок, світло та вода. А це необхідні речі у медичній сфері. Переїхати вирішив, коли окупанти почали рівняти місто із землею”.
Разом із колегами почав допомагати військовим на Київщині, зокрема в Бучі та Ірпені.
“У Києві та містах поблизу нього була дуже тяжка ситуація із лікарями. Бо після бойових дій багато хто евакуювався на захід країни або за кордон. Тож ми почали працювати саме там. А згодом я дізнався, що в бригаді ЗСУ під Києвом багато хлопців з важкими лицьовими травмами. Поїхав до них та деякий час допомагав бійцям ”, — додав стоматолог.
В кінці листопада 2022 року Олексій їздив у деокуповане місто Ізюм на Харківщині як волонтер для допомоги цивільним.
Ситуація у місті була критичною. В окупованому Ізюмі залишився свого часу лише один стоматолог. А допомоги потребували також і прилеглі села. Через це часто людям доводилося їздити до Харкова понад 100 км. Тож ми з колегами протягом чотирьох місяців лікували всіх, хто потребував цього. Гадаю, що тоді допомогли близько тисячі пацієнтів.
Далі лікар переїхав до Дніпра. Там він отримав посаду очільника відділу охорони здоров'я при Рубіжанський військово-цивільній адміністрації.
“Це не так лікарська праця, як адміністративна. Але я радий, бо можу зробити значно більше. Наприклад, зараз я перебуваю в Харкові. Тут ми з колегами почали відновлення рубіжанської лікарні з надання послуг для жителів Луганської області та Харківщини. В ній будуть різні фахівці. Обрали саме Харків, бо зараз там є певні проблеми з лікарями. Вже почали набирати штат співробітників. А також хочемо навчати молодих спеціалістів та студентів”, — розповідає Олексій.
Після перемоги лікар планує повернутися до Рубіжного та допомагати відновлювати там медичну сферу.
Читайте також: Три історії лікарів з Рубіжного, яких війна розкидала по країні
