“Ліс чудес та смерті” — так військовослужбовці ЗСУ називають Серебрянське лісництво, або Кремінський ліс на Луганщині, у якому понаді півтора року йдуть одній з найзапекліших боїв. За кожен звільнений метр українці віддають найдорожче — життя.
ТРИБУН зібрав в одному матеріалі історії-спогади бійців Збройних сил України про бої у Серебрянському лісництві в Луганській області.
Максим ніколи не хотів бути військовим, мав успішний бізнес в Рубіжному. За першої нагоди, а це у власні двадцять років, він став на захист рідного міста.
“До літа 2023 року був на Кремінському напрямку в наших лісах. По мапі дивився: до рідного Рубіжного відстань 16 кілометрів. Думав: йоханий бабай, тут рукою подати - й вже вдома. Але пройти було неможливо, багато хлопців підривалося, бо росіяни все замінували: одні розтяжки й постійно працює арта. Ми називаємо кремінський ліс “Ліс чудєс”, бо все побито, покошено”, - згадує Максим.
“В наших кремінських лісах ми з хлопцями випадково в російську БРДМ влучили. Стріляли по піхоті, а знищили броньовик”, — згадав Максим.
Більше історій з фронту від військовослужбовця Максима за посиланням
Сєвєродончанин Роман, під псевдонімом Otto Hans Wolf, об'їздив усю Луганщину, працюючи торговим представником. Після початку нової фази війни він вступив до лав 111-ї окремої бригади територіальної оборони, у складі якої воював на найгарячіших ділянках у Луганській області.
“Складно було під Кремінною. Ніколи не забуду втрату побратимів Роми Прийми зі Львівщини та Артема Морячка із Запоріжжя. Коли ти сидиш і спілкуєшся з хлопцями, а за кілька годин тобі повідомляють, що вони загинули під час штурму. Страшно, коли тіла твоїх друзів лежать за триста метрів, але ти через безперервний вогонь не можеш їх забрати й поховати по-людськи”, — згадав військовослужбовець з позивним Otto Hans Wolf.
Ексклюзивне інтерв’ю з військовим можна прочитати за посиланням.
Військовослужбовець 15 Слов’янського полку отримав на позивний Залізничник велику війну зустрів у рідній Жмеринці. Нині воює на Кремінському напрямку.
Військовослужбовець вважає Кремінський напрямок однією з найгарячіших точок на фронті це справжній Ліс смерті.
“Нас було десятеро. Приблизно о 4:30 ранку раптово почався російський штурм наших позицій двома взводами піхоти з різних флангів. — пояснює Залізничник та додає. — В один момент росіяни опинились у наших окопах, почався бій. Атакували вони піхотою, було їх приблизно п’ятдесят. Діяли за підтримки танків та бронетехніки. Наш зв’язок з командиром був втрачений на певний час через роботу ворожого РЕБ. Врешті нас залишилося троє з десяти. Ми вже розуміли, що нас оточили, починали перекидатися гранатами, боєприпасів не вистачало. У цей час, о 6 ранку я переходжу на запасні хвилі та відновлюю зв’язок з командиром, прохаю відкрити вогонь артилерії по нашій позиції. І це була удача! За наказом командира, під корегуванням нашої аеророзвідки, наших пташок, артилерія 15-го Слов’янського полку ювелірно відпрацювала по окупантах. Результат – знищено значну кількість живої ворожої сили та завдано їм втрат у техніці. Згодом підійшли наші дві групи резерву та блокували район просування росіян. Ворог тікає через дорогу з позиції, наш резерв заходить на точку, ще добу я з ними тримаю оборону, поки мене не евакуювали”.
Що відомо про окуповану Кремінну
- У Кремінній є всі комунікації – світло, газ вода, а якщо щось зникає, то ремонтується досить швидко. Значно подорожчали ціни на продукти.
- У Кремінній перебуває 17 тисяч російських військових: місцеві розповіли про мародерів серед окупантів.
- У мережі з'явились фотографії Кремінського пивоваренного заводу, підприємство зруйноване.
