Світлана Прилєпська – заступниця директора з навчально-виробничої роботи Рубіжанського фахового коледжу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Життя пані Світлани нерозривно повʼязане з Рубіжним та роботою в коледжі, в якому вона почала працювати в 2004 році.
До 2013 жінка займала посаду заступниці директора з навчальної роботи, потім – методистки.
“Це посади освітнього менеджменту. Саме так я їх сприймала: не керівника, а менеджера. Мені завжди хотілося, щоб наш заклад освіти був попереду у нашій освітній ніші; щоб студент, який прийшов до нас вчитися, дійсно вчився; щоб викладач не витрачав час на щось зайве, а займався викладацькою діяльністю”, – зазначила освітянка.
Пані Світлана поділилася, що в чомусь вона дуже принципова, вимоглива до себе, тому й завжди була вимогливою як до своїх учнів, так і до колег.
“Ми всі різні, і наші учні на своєму життєвому шляху зустрінуть різних людей, то нехай ще під час навчання звикають комунікувати з усіма”.
На початку повномасштабної війни родина Прилєпських відправила в центральну Україну доньку з онукою. Сама пані Світлана залишилася в Рубіжному з чоловіком та старенькою мамою та була поряд до останніх днів її життя.
Зазначає, що жодного разу за весь час вони не спускались в підвал, тому чули й бачили дуже багато. А в середині липня їм вдалося виїхати. Як і у багатьох інших, хто виїжджав тоді, шлях був через території ворога, країни Балтії. Спочатку вони зупинилися в Польщі, однак згодом вирішили повертатися в Україну.
З осені 2022 року коледж відновив свою роботу в дистанційному режимі. Наразі пані Світлана займає посаду заступниці директора.
За її словами, минулий рік був дуже важкий для навчального закладу, бо майже все починали з початку.
“Наші викладачі й студенти розкидані по всьому світу, але більшість з них мріє повернутися додому – в українське Рубіжне”
На жаль, від будівлі коледжу залишилися лише руїни та згарище. В березні 2022 саме на території цього навчального закладу точилися жорстокі бої, а кадри знищення будівель коледжу установкою “Змій Горинич” бачила вся Україна.
Але, попри все, пані Світлана вірить, що Рубіжанський фаховий коледж відродиться та запрацює з новими силами на рідній землі.
Читайте також: Виші-переселенці з Рубіжного, Старобільська та Сєвєродонецька відновили роботу в різних містах України
