У сучасному світі постійно з'являються нові молодіжні течії та субкультури. Однією з таких, що останнім часом набула популярності в Україні, стали квадробери. Ця незвична субкультура викликає чимало запитань та занепокоєнь у батьків дітей, які захоплюються квадробінгом та суспільства в цілому. Що ж це за явище, звідки воно взялося і чи несе реальну загрозу? Спробуємо розібратися детальніше.
Як виникли квадробери – звідки пішла молодіжна течія
Історія квадроберів бере свій початок у спортивних тренуваннях. Сама назва "квадробіка" походить від латинського слова "quattuor" (чотири) та англійського "aerobics" (аеробіка). Спочатку це був комплекс фізичних вправ, що поєднував елементи йоги, пілатесу та стретчингу.
Цікаво, що одним із перших популяризаторів руху на чотирьох кінцівках став японець Кенічі Іто. У дитинстві його часто дражнили через схожість із мавпою, але він не ображався. Вже дорослим, побачивши в зоопарку надзвичайно швидку мавпу, Іто вирішив наслідувати її рухи. У 2008 році він встановив рекорд, пробігши 100 метрів за 18,58 секунди, а в 2015 році покращив свій результат до 15,71 секунди.
Якщо замислитися, то стане ясно: квадробінг – дуже давня культура. Стародавні шамани в своїх практиках зливали своє «Я» зі свідомістю тварин, а отже були, по суті, першими квадроберами.
Боги Єгипту мали людське тіло та голову тварини. Наприклад, провідник душ померлих Анубіс зображувався у вигляді людини з головою дикої собаки Саб. Біблійний Сатана має антропоморфний вигляд – тіло людини, голову та копита козла. Нікого не нагадує в контексті нашої статті?
Навіть якщо ви далекі від міфології, згадайте як в дитинстві одягали на себе костюм вовчика/зайчика/лисички та викликали посмішки та схвальні відгуки оточуючих. Та повернімося до сучасного квадробінгу.
Хто такі квадробери зараз, як вони поводяться та що одягають?
Сучасні квадробери – це переважно підлітки та діти, які захоплюються імітацією поведінки тварин. Вони пересуваються рачки, використовуючи спеціальний реквізит – маски тварин, рукавички у формі лап, накладні хвости.
Квадробери часто збираються групами у парках чи на вулицях, де демонструють свої "тваринні" навички. Вони можуть стрибати через перешкоди, швидко бігати на чотирьох кінцівках, імітувати звуки тварин.
Важливо розрізняти квадроберів та схожі субкультури:
- Фуррі – люди, які захоплюються антропоморфними тваринами, часто створюють власних персонажів-тварин;
- Теріантропи – ті, хто вірить, що має душу тварини.
На відміну від них, квадробери зосереджені саме на фізичному наслідуванні тварин, а не на створенні персонажів чи духовних практиках.
Скільки коштує набір квадробера?
Вартість "екіпіровки" квадробера може суттєво відрізнятися залежно від якості та складності. Базовий набір включає:
- Маску тварини;
- Рукавички у вигляді лап;
- Штучний хвіст;
- Спеціальний одяг (за бажанням).
Ціни на маски можуть коливатися від 250 грн за прості моделі до 1000-1500 грн за більш складні. Хвости коштують від 130-150 грн, а комплект з маскою та хвостом – до 600 грн. Загальна вартість повного набору квадробера може сягати кількох тисяч гривень.
Квадробери, теріантропи та фуррі – хвороба чи ні, думка психолога
Чи є квадробінг та схожі молодіжні субкультури розладом психіки? Думки експертів щодо цього явища розділилися. Психолог Віталій Сторчеусов зазначає:
"Дитина має ідентифікувати себе в соціальній ієрархії, визначитися, як вона має поводитися, спілкуватися, зрозуміти, що може отримувати там ресурси – прийняття, захоплення чи навпаки – покарання. Якщо дитина цього не робить, а захоплюється таким хобі в спотвореному вигляді, то є ймовірність неправильної соціалізації".
Водночас психотерапевтка Світлана Арефнія додає, що кожна субкультура має властивість змінюватися та набирати нових форм. Основний ризик полягає у можливих проблемах із соціалізацією.
Важливо розуміти, що саме по собі захоплення квадробікою не є хворобою. Проблеми можуть виникнути, якщо це захоплення повністю витісняє інші інтереси та соціальні зв'язки дитини.
Чи безпечно бути квадробером: що кажуть експерти?
Батьки, дізнавшись, що їх дитина ототожнює себе з твариною, часто впадають в паніку. Та експерти радять батькам не панікувати, а увімкнути уважність. Психолог Віталій Сторчеусов вважає, що звернення до психотерапевта може бути необхідним, якщо є "тривожні дзвіночки". Такими сигналами можуть бути:
- Повна втрата інтересу до звичайних занять;
- Ізоляція від друзів та родини;
- Агресивна поведінка;
- Проблеми в школі.
Важливо пам'ятати, що примусове "виривання" дитини з субкультури може призвести до протилежного ефекту. Натомість, експерти радять:
- Відкрито спілкуватися з дитиною про її захоплення;
- Виявляти інтерес до її хобі;
- Пропонувати альтернативні активності;
- За необхідності, якщо захоплення має характер манії, звернутися до дитячого психолога для консультації.
Як в Україні реагують на квадроберів та інші схожі субкультури?
Реакція суспільства на квадроберів в Україні неоднозначна. З одного боку, багато хто сприймає це як безневинну дитячу забаву. З іншого – є побоювання щодо безпеки та психологічного здоров'я учасників руху.
У соціальних мережах можна зустріти відео, де квадробери викликають здивування у перехожих. Деякі батьки навіть водять дітей-квадроберів на повідку, імітуючи вигул домашніх тварин.
Є чимало мемів на тему квадробінгу – так що можна стверджувати, що багато хто сприймає нову тенденцію скоріше з гумором, ніж зі злобою.
Освітянка Ольга Гольцберг радить батькам не панікувати, а намагатися зрозуміти це явище:
"Такі тренди не тривають довго. Варто більше дізнатися про субкультуру та обговорити цікаві моменти з дітьми".
Чому дорослі стають квадроберами?
Хоча квадробіка переважно асоціюється з підлітками, іноді до руху долучаються і дорослі. Причини можуть бути різними:
- Спосіб боротьби зі стресом;
- Пошук нових форм самовираження;
- Бажання повернутися у "дитинство";
- Спроба привернути увагу.
Безумовно, є й «тяжкі випадки», пов’язані з психічною хворобою того, хто видає себе за «кішечку» або «собачку».
Висновки
Квадробіка – це складне та неоднозначне явище сучасної молодіжної культури. З одного боку, воно може бути способом самовираження та соціалізації для підлітків. З іншого – несе потенційні ризики для фізичного та психологічного здоров'я.
Ключові моменти, які варто пам'ятати:
- Квадробіка не є хворобою сама по собі, але може бути симптомом глибших проблем.
- Батькам важливо зберігати відкритий діалог з дітьми та бути уважними до змін у їхній поведінці.
- У разі сумнівів або тривожних сигналів варто звернутися до дитячого психолога.
- Заборони та покарання навряд чи допоможуть – краще шукати альтернативні способи самовираження для дитини.
Як зазначає психолог Анна Бородіна:
"Надмірне занурення в такі альтернативні стилі поведінки може вказувати на втечу від реальності або відчуження від соціальних норм".
Тому важливо зберігати баланс між повагою до захоплень дитини та турботою про її здоров'я і розвиток.
Цитати взяті з сайту
Інші джерела інформації:
